Велика ціль в Росії, яку Україна поки що не може дістати

Закритий в'їзд на територію, що охороняється, зі шлагбаумом, воротами та колючим дротом.

Автор фото, Getty Images/BBC

Підпис до фото, Фото ілюстративне
    • Author, Олеся Жигалюк
    • Role, ВВС News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 4 хв

Українські дрони вже б'ють по цілях за понад 1000 кілометрів від кордону. Та є російський об'єкт, який залишається для них надзвичайно складною ціллю, пише видання The i Paper.

Йдеться про заводський комплекс в особливій економічній зоні "Алабуга" біля Єлабуги в Татарстані.

Там Росія виробляє ударні та реактивні безпілотники, якими росіяни майже щоночі атакують українські міста.

Величезний центр з виробництва дронів

У 2022 році Росія за допомогою Ірану запустила в "Алабузі" виробництво ударних Shahed-131 і Shahed-136. Тепер завод випускає "Герані" та безпілотники-приманки "Гербера".

За оцінками, виробництво вже досягло 170-190 дронів на добу. Тобто за місяць підприємство може випускати тисячі безпілотників.

Американські експерти Люк Коффі та Джан Каспоглу з Інституту Гудзону попереджають: якщо татарстанський завод продовжить працювати, Росія зможе виробляти тисячі дронів і таким чином виснажувати українську ППО.

За останні роки сам комплекс різко розрісся.

Як встановили експерти американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з 2021 року його територія збільшилася з двох будівель приблизно до 116. Там також звели десятки об'єктів для розміщення працівників.

У CSIS вважають, що це свідчить про "цілеспрямоване та стабільне розширення виробничих і допоміжних потужностей", пов'язане зі швидким зростанням випуску безпілотників.

У дослідженні "Алабугу" називають "одним з провідних російських центрів розробки та виробництва тактичних і потенційно оперативних БПЛА".

Будівництво на території комплексу триває. За даними української OSINT-групи, нові об'єкти фіксували ще минулого місяця.

Чому завод майже неможливо знищити одним ударом

Україна вже намагалася атакувати "Алабугу" у 2024 та 2025 роках. Однак повністю зупинити виробництво не вдалося.

Люк Коффі пояснює це двома причинами.

По-перше, об'єкт добре захищений. По-друге, багато нових будівель спеціально проєктували з урахуванням можливих повітряних ударів.

"Наразі малоймовірно, що Україна має достатню кількість зброї, щоб завдати заводам значної та тривалої шкоди", - сказав Коффі The i Paper.

Ударні дрони "Шахед" російського виробництва на заводі в Єлабузі, Татарстан. Кадр з відео телеканалу "Звезда"

Автор фото, Скриншот з відео телеканалу "Звезда"

Підпис до фото, Російські "шахеди" на виробництві в Єлабузі, Татарстан

За словами Марка Де Вора, старшого викладача університету Сент-Ендрюса та співробітника Chatham House, виробництво дронів в "Алабузі" побудоване за принципом розподіленої системи. Тому навіть серйозне пошкодження окремої будівлі не зупинить роботу всього комплексу.

"Удар дрона може пробити дах і вивести з ладу частину підприємства, але там немає якогось одного ключового вузла, знищення якого зупинило б виробництво", - пояснює Де Вор.

На його думку, щоб серйозно порушити роботу підприємства, його довелося б атакувати "доволі регулярно".

Бити не лише по заводу, а й по тому, що його живить

Пропустити Подкаст і продовжити
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Експерти вважають, що потенційними цілями можуть бути не лише виробничі корпуси, а й енергетична інфраструктура та ланцюги постачання.

Люк Коффі та Джан Каспоглу зазначають, що перебої в регіональній енергосистемі можуть вплинути на роботу підприємства. А постійна загроза ударів може змусити працівників просто не виходити на роботу.

Навіть часткове порушення роботи заводу, на їхню думку, стало б "символічною перемогою для України та практичним ударом по російських можливостях виробляти дрони". Водночас це стало б сигналом для Ірану щодо наслідків підтримки російських атак.

Де Вор пропонує ще один напрям - бити по ланцюгах постачання. До "Алабуги" прямими залізничними маршрутами з Китаю надходять мікрочипи, металеві сплави, двигуни та інші компоненти.

"Якщо б існували можливості для західної дипломатії чи економічного тиску, їх можна було б застосувати щодо Китаю", - сказав він.

Втім, експерт попереджає: навіть регулярні удари не гарантують зупинки виробництва. У такому разі Росія може просто перенести його на інший майданчик.

Вид на Єлабугу з повітря

Автор фото, alabuga.ru

Підпис до фото, Особливу економічну зону в Єлабузі відкрили у 2007 році

Росія робить "Герані" швидшими

Тим часом Росія вдосконалює і самі безпілотники.

Business Insider із посиланням на представника Повітряних сил України полковника Юрія Ігната пише, що в деяких російських атаках дрони з реактивними двигунами вже становлять до двох третин усіх безпілотників.

Це значно більше, ніж оцінювали раніше. Ще недавно йшлося приблизно про 20%.

У червні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що Росія планує збільшити їхню частку до 50%.

Нові версії "Гераней" значно швидші за звичайні. За даними Business Insider, "Герань-3" розвиває швидкість понад 320 км/год, "Герань-4" - до 500 км/год, а "Герань-5" - близько 600 км/год.

Юрій Ігнат пов'язує перехід на такі дрони з тим, що українська ППО навчилася ефективніше збивати повільніші "Герані-2".

У відповідь, за словами Ігната, Україна розробляє швидші дрони-перехоплювачі.

Україна все глибше б'є по російському тилу

Водночас нещодавній удар по Нижньокамську показав, наскільки далеко вже можуть діяти українські безпілотники.

BBC писала, що ця атака стала однією з наймасштабніших за останній час.

Український Генштаб підтвердив удар по нафтопереробному заводу "ТАНЕКО".

Майже одночасно Україна завдала удару по підприємству "Тобольськ-Нефтехім" у Тюменській області - приблизно за 2200 кілометрів від українського кордону.

За даними Генштабу, уражено установку, пов'язану з виробництвом сировини для ракетного палива, авіаційного пального та матеріалів для безпілотників.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах