Як Росія планує відрізати Київ від АЕС. Львів теж під загрозою, пишуть західні ЗМІ

Росія не чекає на зиму - вона вже намагається перетворити її на зброю, пишуть західні медіа.

Москва посилює удари по енергетиці та цивільній інфраструктурі України. Мета - залишити міста без світла, тепла й води, налякати людей і змусити їх виїжджати.

Західні видання попереджають: нова російська кампанія може дійсно стати однією з найважчих за всю війну.

Тисяча ракет, авіабомб і дронів

New York Times розповідає про документ, який міністр енергетики України Денис Шмигаль два тижні тому начебто показав європейським партнерам у Парижі.

За словами джерел видання, Шмигаль назвав цей документ російським планом, мета якого - методичними ударами спричинити колапс української енергосистеми. Йдеться про кампанію із застосуванням до 1000 ракет, дронів і авіабомб.

Цілями можуть стати підстанції, гідро- та теплоелектростанції, котельні, а також об'єкти водопостачання і каналізації.

Найнебезпечніша частина плану - спроба вивести з ладу три українські атомні електростанції. Для цього Росія може бити по розподільчих підстанціях, через які АЕС з'єднані із загальною енергосистемою.

Йдеться про відкриті підстанції, розташовані менш ніж за 1,6 кілометра від реакторів.

Окремо в документі згадуються насосні станції та очисні споруди. По них Росія може завдавати ударів десятками балістичних ракет з касетними боєголовками. Видання нагадує, що раніше росіяни не атакували такі об'єкти у великих масштабах.

Українські чиновники неофіційно кажуть, що країна має недостатньо резервних планів на випадок серйозних перебоїв з водою.

Київ, Харків та Одеса названі головними цілями. У документі йдеться, що постачання електрики в цих містах може скоротитися на 90%. Опалення - також до 90%. Можуть виникнути серйозні проблеми з каналізацією.

Водночас, за оцінкою української та західної розвідок, до переліку міст, які можуть зазнати посилених ударів цієї зими, належить і Львів, повідомляє Financial Times.

Українська влада вважає, що кінцева мета - одночасно позбавити великі міста світла, тепла й води й таким чином створити гуманітарну кризу.

Коментуючи документ українським ЗМІ, Денис Шмигаль заявив: "Наших партнерів, як і нас, вразив його цинізм, цей холодний, терористичний розрахунок".

New York Times зазначає, що зміст документа збігається з публічними заявами Володимира Путіна про намір цієї зими бити по українській енергетиці у відповідь на атаки України на російські нафтопереробні підприємства.

Київ уже під великим ударом

Судячи з того, що відбувається, Москва не стала чекати на сильні холоди.

Як пише New York Times, лише 1 жовтня російські ракети та безпілотники вдарили по великій теплоелектростанції та інших енергетичних об'єктах.

У Києві лунали вибухи. Кілька районів залишилися без світла і води.

Для України це особливо тривожний сигнал після минулої зими. За даними ДТЕК, мешканці Києва регулярно сиділи без світла по 12 годин на добу і навіть довше.

За роки війни українська енергосистема серйозно ослабла. Олена Павленко, голова аналітичного енергетичного центру DiXi Group, порівняла її стан з людиною, яка намагається "бігти марафон з однією легенею".

Україна намагається підготуватися до нових атак: ремонтує електростанції та підстанції, встановлює невеликі газові турбіни, будує захисні споруди й укріплює мережу.

У серпні міністр Шмигаль заявив у парламенті, що Україна добре підготувалася до зими. На той момент країна мала близько 15 гігаватів доступної потужності. До кінця року цей показник, за його словами, мав зрости до понад 21 гігавата.

Цього достатньо, щоб покрити пікове споживання, яке минулої зими сягало приблизно 18 гігаватів.

Але, за словами Марії Цатурян з дослідницької групи Ukraine Facility Platform, кількох нових ударів може вистачити, щоб знищити значну частину того, що вдалося відновити.

Про вразливість системи, за її словами, свідчить і відключення після удару 30 вересня.

Не лише енергетика

Economist вважає, що йдеться про ширшу кампанію.

Росія одночасно посилює тиск на цивільну інфраструктуру Києва.

За останній тиждень російські атаки зачепили супермаркети, дата-центри, дитячі майданчики, лікарню та Національну академію наук України.

Двоє українських високопосадовців розповіли Economist, що Москва діє одразу в кількох напрямках. Вона завдає ударів, проводить диверсії та намагається створити політичний хаос.

Один з чиновників заявив: "Путін наказав атакувати все цивільне. Вони хочуть, щоб люди боялися йти до супермаркету".

Українські спецслужби також попереджають про можливе посилення диверсій усередині країни.

Українська контррозвідка стверджує, що щотижня запобігає семи-восьми російським операціям.

Є й третя складова - інформаційна.

Андрій Коваленко, вже колишній керівник Центру протидії дезінформації, каже, що Москва розраховує спровокувати протести і підштовхнути людей до вимог про капітуляцію.

"Росіяни щороку будують такі плани. Але вони марно сподіваються, що їхні ботоферми змусять наших людей протестувати й вимагати капітуляції", - вважає він.

Зеленський: "Тепер жодних правил немає"

Financial Times додає до цієї картини ще одну деталь.

В інтерв'ю газеті Володимир Зеленський сказав, що українська розвідка перехопила інформацію про начебто наказ Володимира Путіна відмовитися від попередніх обмежень під час повітряних атак.

"Він сказав: тепер жодних правил немає", - заявив Зеленський.

За його словами, цей наказ був відданий у вересні. Саме тоді Росія почала сильніше бити по Києву, зокрема по навчальних закладах, лікарнях і дата-центрах.

Кремль традиційно заперечує, що російська армія спеціально атакує цивільні об'єкти.

Дмитро Пєсков заявив: "Збройні сили Росії не завдають ударів по школах чи лікарнях".

Водночас Financial Times пише, що її журналісти вивчили уламки безпілотника після удару по київській школі. На них вони побачили маркування та написи російською мовою.

Ще однією серйозною проблемою для України є російські реактивні безпілотники.

Вони швидше долітають до цілі, а тому їх важче збивати. Росія активно використовує їх під час нинішніх атак.

Володимир Зеленський повідомив Financial Times, що за одну добу РФ запустила близько 500 безпілотників. Приблизно половина - реактивні.

За його словами, Україна збиває близько 57% реактивних дронів і 85-90% звичайних.

Київ намагається створити власні дрони-перехоплювачі. П'ять моделей зараз проходять випробування. До кінця жовтня Україна розраховує виробляти близько 400 подібних апаратів.

Але є проблема з двигунами.

"Двигуни - це ключова проблема... Ми багато імпортуємо... Є деякі двигуни нашого виробництва, але їх недостатньо", - визнав Зеленський.

Чи вдасться Росії зламати Київ

У публікаціях New York Times, Economist та Financial Times лунає одне спільне питання: чи зможуть російські удари по містах справді змінити ситуацію на фронті та в тилу України.

Economist зазначає, що паралізувати Київ складніше, ніж може здаватися.

Українська енергосистема справді ослаблена. Але за роки війни ремонтні бригади навчилися швидко відновлювати пошкоджені об'єкти.

Енергетична експертка Ольга Бабій каже: "Нам потрібно дивитися на нашу інфраструктуру не з точки зору того, чи можна її зруйнувати, а з точки зору того, чи можна її відновити і наскільки швидко".

Та навіть якщо систему вдається відновлювати, нова російська кампанія може дорого коштувати Україні.

Financial Times пише, що українська влада побоюється і нового потоку біженців до Європи.

Economist зазначає: кияни, яким є куди поїхати, вже готуються пережити зиму за межами столиці - у приватних будинках, на дачах або в родичів і знайомих в інших регіонах України.