Чому собаки мають кращий захист від кліщів, ніж люди

Хвороба Лайма поширюється. Але науковці шукають способи, щоб їй запобігти.

Щоразу, коли я витягаю кліща, який звивається в шерсті мого собаки, згадую власне зіткнення з хворобою Лайма — бактеріальною інфекцією, що передається через укуси кліщів. Я так і не знайшов оленячого кліща, який мене вкусив, але добре пам'ятаю озноб, схожий на грипозний, біль у тілі та характерний висип у формі "мішені", що простягався вздовж руки.

Місяць інтенсивного курсу антибіотиків позбавив мене інфекції, і відтоді жодних проблем не виникало. Однак багатьом людям щастить значно менше.

Окрім овального або круглого висипу, хвороба Лайма може спричиняти симптоми, схожі на грип. Якщо інфекцію вчасно не лікувати, у наступні місяці й навіть роки можуть виникнути серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема хронічна втома, біль у тілі або ураження нервової системи.

Тим часом у США щороку діагностують приблизно 476 тисяч випадків хвороби Лайма. А оскільки кліщі розширюють ареал свого поширення, ризик зараження лише зростає.

Наразі у США немає ліцензованих вакцин для профілактики хвороби Лайма у людей, але невдовзі це може змінитися. Крім того, науковці розробляють і інші стратегії, які допоможуть запобігати зараженню.

Це боротьба проти групи особливо стійких бактерій та їхнього павукоподібного переносника, і вона дедалі загострюється.

У березні 2026 року компанія Pfizer оприлюднила дані, які показали, що курс із чотирьох доз нової вакцини більш ніж на 70% ефективний у запобіганні хворобі Лайма у людей.

"Ми бачимо значно більше пацієнтів, значно більше людей, які справді заражаються", — каже Томас Гарт, доцент кафедри молекулярної мікробіології та імунології Інституту досліджень і освіти з хвороби Лайма та інших кліщових захворювань Університету Джонса Гопкінса в Меріленді.

"Тож зараз дуже слушний час для появи нових засобів профілактики".

Загроза громадському здоров'ю зростає

Популяції кліщів розширюють свій ареал по всій Європі та США. Це пов'язано зі збільшенням площ лісів і чисельності оленів, а також зі зміною клімату, яка призводить до м'якших зим.

Якщо раніше сезон активності кліщів у багатьох регіонах тривав переважно з весни до осені, то тепер через потепління він дедалі частіше подовжується, а подекуди кліщі залишаються активними протягом усього року.

Кліщі переносять низку збудників, які можуть інфікувати людей і спричиняти різні захворювання, зокрема енцефаліт, анаплазмоз і бабезіоз.

Проте хвороба Лайма, яку викликають деякі види бактерій Borrelia, залишається найпоширенішою хворобою, що передається кліщами, у Європі та Північній Америці.

Мій лабрадор Волтер і досі безтурботно носиться високою травою, не постраждавши від хвороб, які переносять кліщі. Він вакцинований проти хвороби Лайма та щомісяця отримує жувальну таблетку, замасковану під сир, для захисту від бліх, кліщів і дирофіляріозу — захворювання, що передається через укуси комарів.

Нині існує кілька засобів захисту собак і котів від кліщів. Більшість із них містять речовини, які вбивають кліщів після того, як ті починають харчуватися. Такі препарати зазвичай наносять безпосередньо на шкіру у вигляді крапель ("spot-on"), використовують у спеціальних нашийниках або дають тваринам у формі таблеток.

Розробка профілактичних препаратів для людей - значно складніше завдання.

Дослідження за участю людей дорожчі й потребують більше часу, ніж випробування на тваринах. Для клінічних досліджень науковцям часто доводиться залучати велику кількість учасників і спостерігати за ними тривалий час у звичайних життєвих умовах.

Це необхідно тому, що лише невелика частка людей буде укушена кліщами та захворіє, а для оцінки ефективності вакцини чи препарату випадків зараження має бути достатньо.

Під час випробувань на тваринах дослідники нерідко поміщають на них інфікованих кліщів безпосередньо, майже гарантуючи зараження певним збудником. Це значно спрощує проведення досліджень.

Водночас науковці неохоче застосовують так звані заражувальні випробування щодо хвороби Лайма у людей, оскільки не хочуть наражати добровольців на ризик тривалих або хронічних наслідків захворювання.

"Не думаю, що хтось добровільно погодився б на зараження хворобою Лайма", — каже професор імунології Медичної школи Університету Тафтса в Массачусетсі Лінден Ху, який співпрацював із кількома компаніями над розробкою засобів захисту людей від кліщів.

За його словами, саме тому отримати схвалення таких препаратів дуже непросто.

Водночас у США вже була схвалена вакцина від хвороби Лайма для людей. Препарат під назвою LYMErix отримав дозвіл на використання у 1998 році. Її випробували за участю понад 10 тисяч добровольців, а ефективність у запобіганні захворюванню становила 76%.

Однак попит на вакцину виявився низьким, частково через повідомлення та судові позови щодо можливих побічних ефектів, насамперед артриту.

У 2002 році органи охорони здоров'я переглянули доступні дані й не знайшли доказів серйозних ризиків для безпеки. Попри це, того ж року виробник припинив випуск вакцини, пояснивши рішення відсутністю попиту.

Прагнення до вакцини

Зараз дедалі більша кількість людей опиняється в зоні ризику зараження хворобами, що передаються кліщами. Це стимулювало нову хвилю інвестицій у профілактику таких інфекцій. Насамперед набирає обертів пошук нової вакцини проти хвороби Лайма, і він уже починає приносити результати.

Наразі найдалі в розробці просунулася вакцина-кандидат PF-07307405, яку створюють компанії Pfizer і Valneva. Вона діє за тим самим принципом, що й колишня вакцина LYMErix та вакцини для собак: націлена на фрагмент білка OspA, який розташований на поверхні бактерії Borrelia burgdorferi, що викликає хворобу Лайма.

Вакцина стимулює імунну систему людини виробляти антитіла проти шести найпоширеніших варіантів білка OspA, які трапляються у США та Європі. Коли інфікований кліщ кусає людину й починає живитися кров'ю, він разом із нею поглинає й ці антитіла. Усередині кліща антитіла зв'язуються з білком OspA, не даючи бактеріям залишити організм переносника.

"Ваші антитіла здатні знищити бактерії, поки вони ще перебувають усередині кліща, запобігаючи зараженню ще до того, як воно почнеться", — пояснює Томас Гарт.

На початку цього року Pfizer оприлюднила результати дослідження третьої фази, під час якого науковці оцінюють ефективність нового препарату порівняно з наявними засобами або плацебо та перевіряють його безпечність.

У випробуванні взяли участь понад 9 400 осіб. Результати показали, що схема з чотирьох доз більш ніж на 70% захищає від хвороби Лайма. Водночас під час дослідження захворіло менше учасників, ніж очікували вчені, тому отримані дані виявилися дещо менш переконливими, ніж сподівалися розробники.

Серйозних проблем із безпечністю вакцини не виявили. У Pfizer заявили, що впевнені в потенціалі препарату та планують подати його на розгляд американським регуляторам для можливого схвалення.

"Я точно зроблю це щеплення, щойно воно стане доступним", — каже Лора Гудман, доцентка та дослідниця нових інфекційних захворювань з Коледжу ветеринарної медицини Корнельського університету в Нью-Йорку.

Тим часом компанія Moderna випробовує дві вакцини проти хвороби Лайма, які також націлені на білок OspA. Обидві перебувають на другій фазі клінічних досліджень, коли препарат перевіряють на більшій групі людей, ніж під час першої фази, щоб оцінити його безпечність та потенційну ефективність.

Паралельно дослідники Єльського університету працюють над вакциною, яка змушує імунну систему реагувати не на бактерію, а на слину кліща. Цей препарат поки що не проходив випробувань на людях.

Антитіла та інші препарати

Ще один підхід полягає в тому, щоб узагалі обійтися без вакцини.

Понад десять років професор медицини Медичної школи UMass Chan у Массачусетсі Марк Клемпнер працює над ін'єкційним препаратом, націленим на білок OspA. Якщо вакцина стимулює імунну систему самостійно виробляти антитіла, то цей препарат одразу вводить в організм готові антитіла.

За словами Клемпнера, для досягнення захисного рівня антитіл потрібно лише два дні після ін'єкції, а захист зберігається приблизно чотири місяці.

Хвороба Лайма трапляється не скрізь, де є кліщі. Наприклад, у південно-східних штатах США заразитися нею досить складно, оскільки місцеві кліщі частіше кусають ящірок, а не ссавців.

Саме тому, пояснює Клемпнер, препарат розрахований насамперед на людей, які живуть, працюють або подорожують до регіонів, де хвороба Лайма поширена. Вони могли б отримувати ін'єкцію на початку сезону активності кліщів, а згодом, за потреби, ще одну дозу.

Препарат має назву TNX-4800. Він уже пройшов першу фазу клінічних випробувань, під час якої дослідники визначають безпечне дозування та виявляють можливі побічні ефекти.

У 2025 році права на розробку отримала компанія Tonix Pharmaceuticals. Згідно з інформацією на сайті компанії, вона планує розпочати другу фазу клінічних досліджень наступного року.

Тим часом інша фармацевтична компанія, Tarsus Pharmaceuticals, працює над таблеткою, що містить ту саму діючу речовину, яка використовується в препаратах для захисту собак від кліщів.

Препарат TP-05 впливає на нервову систему кліщів і швидко їх знищує, в ідеалі ще до того, як вони встигнуть передати бактерії, що викликають хворобу Лайма, або інші збудники.

Для собак цей засіб випускають у формі жувальних таблеток, а для людей його розробляють у вигляді звичайної пігулки. У березні цього року Tarsus повідомила про початок другої фази клінічних випробувань за участю людей. Очікується, що результати дослідження будуть оприлюднені в першій половині наступного року.

"Думаю, це стане справжнім проривом", — каже Дарленд Фіш, почесний професор епідеміології Школи громадського здоров'я Єльського університету (Коннектикут), який десятиліттями досліджує захворювання, що передаються через переносників, зокрема хворобу Лайма.

За його словами, така таблетка може захищати не лише від хвороби Лайма, а й від інших кліщових інфекцій, поширення яких зростає, зокрема бабезіозу та анаплазмозу.

Втім, наразі незрозуміло, коли і чи взагалі всі ці нові засоби стануть доступними для широкого використання. А поки що найкращим способом профілактики залишається недопущення укусів кліщів.

Для цього рекомендують уникати високої трави, носити захисний одяг, а після повернення з вулиці приймати душ і ретельно оглядати тіло на наявність кліщів.

За словами Ліндена Ху, ці перевірені методи справді працюють, але людям не завжди легко їх дотримуватися.

"Люди втомлюються або повертаються додому пізно ввечері, діти вередують", — каже Ху.

Саме тому вакцина чи таблетка, яку можна прийняти заздалегідь і не згадувати про неї щоразу перед виходом на вулицю, могла б "мати справді велике значення для громадського здоров'я", додає він.