"Вони мене повісять": чого боїться Путін - і чому не може зупинити війну

На думку британського видання Economist, президент Росії Володимир Путін обрав не вихід з воєнного тупика в Україні, а нову ескалацію.

Причина, на думку журналістів, не лише у геополітиці. Важливіша логіка російської влади: для Путіна відступ і демонстрація слабкості небезпечніші, ніж продовження війни.

Але ця ставка може обернутися проти самого Путіна, вважає Foreign Affairs

"Ми будемо рухатись тільки вперед"

29 серпня, виступаючи перед студентами та викладачами московського університету, російський лідер заговорив про те, як, на його думку, дітям слід пояснювати війну проти України.

Він навів приклад з тваринного світу: заявив, що косатки харчуються білими ведмедями.

"Це харчовий ланцюг", - пояснив Путін. За його словами, дітей потрібно вчити розуміти, "у якому світі ми живемо і чому проводимо спеціальну військову операцію" (так в РФ називають війну проти України. - Ред.)

Як зазначає Economist, відомих випадків, коли косатка з'їдала білого ведмедя, немає. Але сама репліка добре ілюструє хижий світогляд російського президента.

Водночас військова ситуація для Кремля стає все незручнішою.

Російська армія роками не може досягти вирішального перелому, а війна дедалі більше перетворюється на протистояння безпілотників і ракет.

Українські дрони вже регулярно вражають російські нафтопереробні заводи, логістичні центри та інші об'єкти.

22 серпня Путін вперше за тривалий час публічно відреагував на ці атаки. Він звинуватив Україну в тому, що вона відкрила "скриньку Пандори", і пообіцяв "удар у відповідь по найбільш чутливих секторах вашої економіки".

Того самого дня, виступаючи перед "Єдиною Росією", він відкинув розмови про завершення війни.

"Спеціальна військова операція триває, - заявив Путін. - Ми будемо рухатись тільки вперед".

За інформацією джерел Economist, близьких до Кремля, після кількох тижнів роздумів улітку Путін, схоже, зупинився саме на варіанті подальшої ескалації.

Причому американську дипломатію він міг сприйняти зовсім не як сигнал до компромісу.

25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф несподівано прилетів до Москви. За однією з версій, він міг попередити Путіна про неприпустимість нападу на країни НАТО, за іншою - спробувати переконати його розпочати переговори.

Однак давній знайомий Путіна вважає, що російський президент міг сприйняти цей візит як ознаку слабкості США.

За словами джерела Economist, Путін проводить паралель з листопадом 2021 року, коли директор ЦРУ Вільям Бернс попереджав його про наслідки вторгнення в Україну. Через три місяці Росія почала повномасштабну війну.

Головний страх Кремля - не поразка

Economist вважає, що мотиви Путіна варто шукати насамперед всередині російської системи. Його головна мета - зберегти власну владу і, зрештою, життя.

Але проблема в тому, що звичне мовчазне схвалення війни серед росіян починає зникати. Удари українських дронів, перебої з інтернетом і нові обмеження з боку силовиків все сильніше руйнують відчуття нормального життя.

За даними незалежного "Левада-центру", 57% росіян називають ситуацію в країні "напруженою". Серед причин вони називають війну, загибель людей, мобілізацію, атаки безпілотників і відсутність відчуття майбутнього.

Невдоволення зростає і всередині еліт.

Один з її представників сказав Economist, що головна проблема - не стільки економіка чи відсутність військових успіхів, скільки час, втрачений через війну. Майже п'ять років війни все більше сприймаються як провал.

"Зростає відчуття, що цар голий", - каже інший представник російської еліти.

Путін при цьому має достатньо ресурсів і репресивний апарат, щоб продовжувати війну. Але російська система вкрай нетерпима до демонстрації слабкості.

Саме тому припинення війни без досягнення хоча б мінімальної мети - захоплення всього Донбасу - може здаватися Путіну особисто небезпечним. За словами одного з інсайдерів, Путін якось сказав своїм наближеним: "Вони мене повісять".

Продовжувати війну в нинішньому форматі теж стає все складніше.

"Сценарії, засновані на інерції, невигідні Кремлю", - каже один з представників еліти. Вони виснажують економічні ресурси та політичний капітал.

Звідси й привабливість ескалації.

Київ під постійним тиском

Як саме Москва підвищуватиме ставки, поки незрозуміло.

За оцінкою Economist, Росія може посилити гібридну війну та диверсії проти союзників України, атакувати маршрути постачання і європейські підприємства, які виробляють зброю для України.

Водночас західні розвідки вважають, що Путін поки не прагне прямого військового зіткнення з НАТО.

В Україні ж ця ескалація вже стала реальністю.

BBC News Україна писала, що станом на 30 серпня Київ переживає шосту добу фактично безперервних атак реактивними "шахедами". Повітряні тривоги іноді припинялися лише на 20-40 хвилин, після чого починалася нова хвиля.

Після удару по військових складах у селі Мила під Києвом 28 серпня загинули 38 людей, близько 50 були поранені.

30 серпня Володимир Зеленський повідомив, що лише за тиждень Росія випустила по Україні майже 2 тисячі ударних дронів, понад 1600 авіабомб і 31 ракету, зокрема північнокорейські балістичні ракети.

За словами Зеленського, російська тактика зараз - виснаження: "Постійно атаки дронів - багато реактивних "шахедів".

У РНБО вважають, що мета цієї тактики - паралізувати життя в Києві.

Ескалація як пастка

Але що сильніше Кремль закручує гайки, то більше наслідки відчуваються всередині самої Росії, пише Foreign Affairs.

Видання зазначає, що затяжна війна змінила саму російську систему безпеки. Якщо раніше головними ворогами офіційно вважалися терористи та екстремісти, то тепер ФСБ все більше займається пошуком "шпигунів" і ймовірних ворогів режиму.

Автори статті називають це поверненням до радянської логіки контррозвідки.

Проблема в тому, що така система починає паралізувати державу. Чиновники й компанії, побоюючись репресій, приховують реальні дані, уникають рішень і переходять у режим самозбереження.

Серед громадян і державних службовців зростає недовіра, а справи про державну зраду створюють атмосферу постійного страху.

У результаті виникає парадокс: Кремль посилює репресивну машину, щоб зберегти контроль, але ця сама машина поступово позбавляє державу здатності ефективно керувати країною.

Путін намагається уникнути слабкості за допомогою ескалації. Але що вище він піднімає ставки, то помітнішою стає ціна цієї демонстрації сили для самої Росії, резюмує видання.