Ді-джей переговорних треків: хто такий Давид Арахамія і чи справді він – новий Єрмак

"У війську існують офіцери зі спецдоручень. У системі нашої політики теж є такий спецофіцер. Це – Давид Арахамія", – саме так голову "монобільшості" і учасника переговорної команди описують ВВС в оточенні президента.

Комунікативний і гнучкий, енергійний та веселий, хитрий і несистемний, але водночас без комплексів та "забронзовілості", з купою знайомств та купою різних, інколи навіть абсурдних, ідей – саме такий портрет Арахамії малюють ті, хто його добре знає.

А це – чотири десятки різних співрозмовників, із якими BBC поспілкувалась для цього матеріалу.

"На Давида ні у кого немає алергії. Усі його люблять", – підкреслює один із них.

І це схоже на правду, бо навіть ті, з ким Арахамія на різних полюсах, попри все йому симпатизують.

Дехто це пояснює так: "Давид не корчить з себе генерала, який кричить: "Я так сказав!", – і це дуже підкуповує".

Сьогодні Арахамія – один із небагатьох топ-політиків, хто досі втримався у команді Зеленського, і чи не єдиний, хто навіть зараз дозволяє собі називати президента "Вова".

Як припускають в оточенні Зеленського, із Арахамією його спершу зблизив однаковий життєвий досвід: обидва – із південно-східних промислових міст, обидва будували бізнес "на переговорних скілах і лідерстві".

Згодом ваги Арахамії додала і його лояльність та готовність виконати будь-яке, навіть найскладніше, завдання Зеленського.

"Давид постійно наголошує президенту, що той – начальник, який його найняв, а він – підлеглий, який робитиме те, що Зеленський скаже", – пояснюють у оточенні глави держави.

Після початку повномасштабного вторгнення політична вага Арахамії тільки посилилась. Багато в чому – завдяки перебуванню з президентом в одному бункері у перші місяці війни.

У той період так само посилилась і впливовість тогочасного голови ОП Андрія Єрмака, у якого були непрості відносини з Арахамією.

"Вони конкурували, хоча Давид за потреби продовжував працювати з Андрієм, бо не з тих, хто париться, любить його хтось чи ні. Саме тому у Давида при Єрмаку становище не сильно похитнулось", – пояснює один із топів "монобільшості".

З відставкою Єрмака політичні вплив та вага Арахамії значно зросли. Як каже дехто: "у геометричній прогресії".

Чи перетворився він вже на "нового Єрмака" та який реальний вплив має сьогодні?

Як саме Арахамія став головою "монобільшості" і що робить за столом переговорів з Росією?

Підсаджений "порохобот"

"Привіт, це – Володя. Кажуть, ти у Міноборони розбираєшся. Можеш під'їхати поговорити про це?" – такий дзвінок Володимира Зеленського із номеру Андрія Богдана заскочив Давида Арахамію прямо посеред проходження паспортного контролю в аеропорту "Бориспіль".

Був травень 2019-го. Він саме повертався з Лондона до Києва.

"Мене тут Зеленський набрав. Каже, щоб я приїхав", – повідомив я дружині, а вона сказала: "Ну раз кличе, то їдь" – пригадує BBC той момент Арахамія.

Новообраний президент чекав на нього у "кварталіському" офісі, де тоді, за спогадами Арахамії, "був натовп людей і якийсь стартаперський вайб".

Сама розмова швидко переросла із загальної теми про роботу Міноборони, у більш конкретну – про пошук майбутнього міністра. Арахамія пообіцяв допомогти із цим.

Уже невдовзі новообраний президент швидко оцінив його рекрутингові здібності і попросив пошукати ще й очільників ОДА.

Тим часом Андрій Богдан почав "обережно пробивати" Арахамію як потенційного політика та запитувати, чи пішов би той у парламент, якби така нагода була.

"У Богдана була ідея залучати до нас колишніх "порохоботів". Мовляв, так ми підсилимо ефект від програшу попередників: продемонструємо, що їхня група підтримки розчарувалась і перейшла до нас. Плюс Давид був волонтером, а такі люди для списку теж були вигідні", – пригадує ті часи один із членів передвиборчого штабу "Слуги народу".

Сам Арахамія від політичної кар'єри спершу відхрещувався, однак, побачивши інших кандидатів, зрозумів, що "нічим не гірший".

Офіційно у списках президентської партії він опинився 9 червня 2019 року і це для нього стало несподіванкою.

"На той з'їзд "Слуги" я прийшов у джинсах, кепці і кросівках. Мене навіть охорона не пускала, але я таки пройшов і сів собі десь на гальорці без жодних очікувань чи передчуттів", – пригадує той день Арахамія.

Уже невдовзі він дізнався: його прізвище – у першій п'ятірці списку.

Представляючи його на сцені, секретар з'їзду Олександр Корнієнко навіть зазначив, що "не знає, чи є Арахамія сьогодні з нами".

Як пояснюють BBC співрозмовники, обізнані з логікою підбору "слуг", Арахамія – не єдиний, хто дізнався свою позицію в останню мить: на тлі чуток про продаж місць керівники кампанії до останього зберігали інтригу навіть серед своїх, аби уникнути додаткових спекуляцій.

Тим часом появу Арахамії у першій п'ятірці кандидатів оцінили не всі.

Одразу кілька співрозмовників BBC пригадують: цілій низці людей було прикро бачити його у такій сильній позиції.

Хтось взагалі обурювався, що Арахамія – "порохобот", який під час президентських виборів "дякував Пєті".

"Найбільше, мабуть, шокувало те, що Давида просто спустили нам згори і з розгону посадили у першу п'ятірку. Відверто кажучи, спершу ми не зрозуміли такого кроку, лише час все розставив на місця і довів, що це було правильне рішення", – каже нині близький до Арахамії "слуга" Данило Гетьманцев

"Прикольний розп*здяй"

21 липня 2019-го.

Після тіумфальної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах його партія завойовує на парламентських рекордні 254 мандати.

Стає зрозуміло: у новій Раді жодні союзники "слугам" не потрібні.

Відтак замість пошуку партнерів, керівництво "монобільшості" зосередилось на розподілі провідних ролей у системі нового парламенту.

"Богдан зібрав мене, Стефанчука та Корнієнка і повідомив про три вакантні посади: голови партії, першого віцеспікера та керівника фракції. "Вибирайте", – сказав. Я одразу ж зазначив, що мені як людині, яка приєдналась до команди останньою, обирати некоректно, і я заберу те, що залишиться", – пригадує BBC Давид Арахамія.

Саме в результаті тієї зустрічі він і очолив "монобільшість".

Але це була не зовсім випадковість.

"Поставити Давида на чолі фракції було ідеєю президента: він шукав когось схожого на СЕО – свій улюблений типаж, – і з усіх потенційних кандидатів тільки Давид повністю підпадав під цю характеристику", – розповідає один із нинішніх топів "Слуги".

Вникати у тонкощі політичного менеджменту Арахамії довелось буквально на ходу.

"Я запитав: "Що таке керівник фракції?". Мені сказали: "Це, як піонер-вожатий, але цікавіше". Я пожартував: "Дайте хоч книжку якусь про це почитати". Насправді довелось розбиратись самому, але було достатньо легко, бо я швидко вчусь", – розповідає Арахамія.

Оперативно налагодити процеси у фракції йому домогло кілька речей.

По-перше, комунікативні здібності, які він одразу ж взявся демонструвати новообраним "слугам" у Трускавці.

"Давид не ходив разом з усіма на "навчання", а запрошував колег по черзі обідати чи курити кальян, щоб зрозуміти хто є хто", – ділиться своїми спогадами один із наближених до голови "монобільшості" депутатів.

По-друге, Арахамії неабияк допоміг попередній досвід координації волонтерсьої спільноти, де кожен "був непростою людиною і вважав себе найкращим".

На самих новообраних "слуг" новоспечений керівник одразу ж справив враження.

"Коли я вперше побачив Давида, то подумав: "Прикольний розп*здяй", – жартує один із членів "монобільшості".

Ще один додає: "Дуже підкуповували його ораторські здібності, він добре говорив на будь-які теми".

"Його манера комунікувати магнетизувала. Ти фактично зі старту відчував до нього прихільність та довіру", – каже третій представник "монобільшості".

Тим часом ще один "слуга" Микита Потураєв пригадує своє перше враження від Арахамії так: "Давид одразу ж показав себе живим та веселим. Був дуже говірким, але не балаболом: воду не варив. Та й загалом виглядав людиною розумною, яка чимало досягла у житті. Це викликало симпатію".

Були і ті, хто сприйняв Арахамію вороже.

Наприклад, нині підозрюваний у держзраді колишній "слуга" Олександр Дубінський.

"Саша бігав за мною по всьому Трускавцю і кричав, що я – "порохобот", – пригадує тогочасну поведінку Дубінського Арахамія.

Схожі закиди він чув і надалі. При чому – з усіх боків.

"Люди, які підтримували Порошенка, ображались, що я пішов до "Слуги", а в "Слузі" – що я колись підтримував Петра Олексійовича", – пригадує Арахамія.

Та попри все він достатньо швидко завоював авторитет серед "монобільшості".

Рятівник із підвішеним язиком

"Якщо треба, Давид заради тебе і ракету в космос запустить", – описує Арахамію один з депутатів.

Про персональну залученість керівника "монобільшості" у вирішення побутових проблем "слуг" розповідають чи не всі члени фракції.

Хвороби, ДТП та інші подібні труднощі часто спонукають Арахамію персонально включатись у допомогу депутатам та членам їхніх родин.

"У всіх за ці роки були різні аварії і кожного разу Давид проявляв себе як людяний керівник, а не скотина. яка каже: "Там – мій заступник, нехай розбирається", – наголошує один зі "слуг".

Ще один додає: "За часів Єрмака, коли до депутатів реально ставлись по-скотськи, він дуже багатьом підставив плече".

Загалом "слуги" відзначають: Арахамія вміє підтримати такими словами, "які і від рідних не завжди почуєш".

Сам він таку поведінку пояснює двома причинами: по-перше, одразу ж уявляє себе на місці цих людей у біді, а по-друге – вірить у колообіг добра у природі.

"Я – херовий друг у хороші часи, інколи навіть з Днем народження забуваю привітати. Але коли у людини біда, допоможу усім, чим зможу. Мабуть, це наслідок "синдрому рятівника", який у мене ще з дитинства. Можливо, він розвинувся, бо воно було складне: інколи навіть їжі не було", – розмірковує у розмові з BBC Арахамія.

Насправді тяжкі часи у його родини були не завжди: свого часу вона мала дві машини, триповерховий будинок у Гагрі, ще один – в горах, і один – на узбережжі Чорного моря.

Та все змінилось у 1992-му – із початком війни в Абхазії.

У той період батько Арахамії очолив місцевий супротив і навіть потрапив у полон, з якого родина викупила його, витративши усі свої тогочасні заощадження, – близько 50 тисяч доларів.

"Ми тоді поневірялись по знайомим, жили, де було безкоштовно: спочатку опинились у Пензі, потім – у Ризі, а далі родичі з Миколаєва: сказали, що їдуть на Камчатку, і запропонували свій будинок", – описує маршрут життя поза Гагрою Арахамія.

На той момент він був підлітком і на новому місці одразу зрозумів: Миколаїв – місто, де доведеться виживати.

"Перший день у новій школі запам'ятався купою міліції, яка пакувала двох старшокласників: вони зламали ногу фізруку, бо той їм щось не так сказав. Тільки вміння грати у футбол дозволило мені вийти із цієї школи з двома цілими ногами", – із усмішкою пригадує тепер ті часи Арахамія.

Саме непросте миколаївське минуле, за припущеннями частини співрозмовників BBC, психологічно загартувало його та зробило з нього вправного переговірника.

"Чомусь у всіх, кого я знаю з Миколаєва, підвішений язик. Давида точно неможливо переговорити", – підкреслює один зі "слуг".

"Ілюзіоніст", "аферист", "наперсточник"

"Давид – найгеніальніший перемовник, якого я зустрічав. Я б навіть книгу написав "Веди переговори, як Арахамія", бо в нього у фіналі з результатом завжди обидві сторони", – говорить BBC один із топів "монобільшості".

Схожої думки і близький до Арахамії "слуга" Данило Гетьманцев: "Вміння домовлятися про все і з усіма – навіть тими, з ким би інші ніколи не сіли за один стіл, – найсильніша сторона Давида. Цього навряд чи вчать в університетах. І для політика це – мегакрута якість".

Тим часом його колега Микита Потураєв вправність Арахамії у переговорах пояснює підприємницьким минулим: "Давид справді переговірник від бога, бо у вузькому коридорі спроможностей вміє досягати більшості цілей. Це – ефект від його бізнес-здібностей, бо будь-який бізнесмен має добре домовлятися навіть з дуже важкими співрозмовниками".

Утім є і ті, хто каже: геніальність переговорної майстерності Арахамії перебільшена.

"Просто для цієї публіки він – екзотичний персонаж, який вибивається зі звичних для них образів "опікуна" чи "рішали". Насправді типаж Давида – "тьорщик з 90-х", і частково це – його перевага", – зауважує добре знайомий із манерою спілкування голови "монобільшості" співрозмовник.

Загалом високі комунікативні здібності Арахамії відзначають як влада, так і опозиція. Щоправда у кожного різна думка, чому він ефективний у цій ролі.

Перша популярна теза: "Арахамія – маніпулятор".

"Чи вдається Давид до ігор? Однозначно. Він певною мірою ілюзіоніст!" – констатує BBC один зі "слуг".

Ще один парламентар додає: "Коли треба, Давид може брехати і при цьому інколи навіть думати, що не бреше, чи обіцяти вирішити щось, наперед знаючи, що це – неможливо, і потім вдавати, що "просто забув". Як правило, усі це йому пробачають, бо "Це ж Давид".

Те, що подібні витівки голови "монобільшості" часто сходять йому з рук, розповідає і ще один "слуга".

При цьому додає, що інколи маніпуляції Арахамії можуть бути вкрай негарні: "Це, може, і не відверте кидалово, але осад лишається. Один із нещодавніх прикладів – список кандидатів у прем'єри, який Давид скинув у партійний чат. Серед прізвищ був і Федоров, хоча Давид точно розумів, що Мішу мінусуватимуть. Тож чи етичними були його дії?"

Про ще один аспект “маніпуляцій” Арахамії говорить і "слуга" Ольга Василевська-Смаглюк: "Давид Георгійович – сильний і зухвалий переговорник: ти йому ставиш незручні питання, а він звинувачує тебе у чомусь чи озвучує про тебе якісь неприємні речі. Усе, щоб вибити з колії".

Сам Арахамія у розмові із BBC наявність у себе маніпулятивних навичок визнає та навіть називає себе "майстром спорту" у цьому.

"У чомусь це – від природи, у чомусь – результат освіти. Лише одна людина краща за мене в маніпупяціях – моя старша донька", – жартує Арахамія.

Водночас його часто називають також "наперсточником та аферистом".

"Він просто якийсь Остап Бендер, для якого слова "відповідальність" не існує, бо його гра здебільшого заради гри", – говорить один із представників опозиції.

"За своєю природою Давид – наперсточник: легко стелить, і, наче фокусник, легко переконує. На будь-яке складне рішення у нього знаходиться схема. Але коли у такий спосіб вирішуються державні питання, складні наслідки "аукуються" потім всім", – зауважує ще один опонент влади.

"У Давида справді аферистичний склад розуму та поведінки, і саме цим він іноді виводить із рівноваги росіян", – відзначає вже інший співрозмовник, знайомий із манерою Арахамії за столом переговорів.

Утім аферистичність голови "монобільшості" поганою рисою вважають не всі.

"Будь-який політик так чи інакше – аферист, інакше він не буде сильним" – розмірковує один із "слуг".

Дехто взагалі переконаний: ті, хто називає Арахамію "аферистом", помиляються.

"Так можуть думати тільки ті, хто погано розбирається в людях або погано знайомий з Давидом. Під час першого знайомства я теж спочатку подумав, що він якийсь шулєр, але швидко переконався, що це – не так. Просто інколи нестандартні підходи у політиці можуть справді сприйматись за аферу чи трюк, але в ціннісних речах Давид точно ніколи не підводить", – відзначає близький до Арахамії "слуга" Данило Гетьманцев.

Сам Арахамія пояснює ВВС все трохи інакше: "Я – хитрий, і багатьох це насторожує".

Ще раніше він розповідав, що має велику книгу про найбільші афери тисячоліття, аби досліджувати людей, які вміло продавали неіснуючі речі у великих об'ємах.

Але такі персонажі – не єдині, ким цікавиться Арахамія.

Володар картотеки

"У моїй голові – картотека з рольовими моделями різних людей: від бомжа і кримінального авторитета до чиновника чи мільярдера. Коли я зустрічаю когось, то підсвідомо витягую картку з максимально близьким типажем, і мені одразу ж стає комфортно з цією людиною", – пояснює Арахамія.

Як приклад наводить своє спілкування із шейхом ОАЕ, якому у 2018-му продав контракт на українські дрони просто посеред оборонної виставки в Еміратах.

"Уперше в історії ОАЕ угоду про зброю уклали прямо на стенді, без будь-яких тендерів, бо я просто дістав зі своєї голови правильну рольову модель – голови держави, – і зрозумів: короля водить свита, а не він визначає маршрут. Тож я просто прокричав: "Your highness, come here!", – і він підійшов", – описує ту зустріч Арахамія.

Окрім дронового бізнесу до приходу у велику політику він багато років займався розробкою шаблонів сайтів і спілкувався з дуже різними людьми.

До того ж певний час Арахамія жив і працював у США, де налагодив контакти із великою кількістю місцевих бізнесменів та прокачав англійську до максимального рівня.

Саме ці дві якості стали одними з головних факторів, чому зараз Арахамія опинився за столом перемовин.

"Американці цінують, коли візаві на одній комунікаційно-ціннісній хвилі з ними. Та й Рустему, Давиду і мені простіше з ними знаходити спільну мову саме через наш попередній особистий досвід життя, роботи чи навчання у США. Ми достатньо легко входимо в американський переговорний "фен-шуй", бо знаємо і розуміємо культуру та світогляд американців", – пояснює один із учасників української переговорної групи, заступник голови ОП Сергій Кислиця.

Він також відзначає вміння Арахамії ставити потребу у досягненні результату вище за особисте ставлення до своїх візаві.

Схожої думки і ще один, вже колишній учасник переговорного процесу, ексміністр оборони Олексій Рєзніков.

"За столом переговорів у Білорусі здавалось, що Давиду набагато легше, ніж мені, бо внутрішньо я просто кипів, можливо, через свій досвід "Мінська", а він непогано тримався: чітко виконував роль лідера, брав на себе відповідальність, чого і в звичайних умовах багатьом бракує", – пригадує Рєзніков ті часи.

Участь Арахамії у перших переговорах з Росією на початку повномасштабної війни з часом перетворилась на ще одну його перевагу – інституційну пам'ять.

"Давид добре пам'ятає позиції сторін, логіку та контекст попередніх переговорних процесів", – підкреслює ще один співрозмовник.

Утім, був період коли Арахамію відсунули від переговорного треку на тлі напружених стосунків із тогочасним головою ОП Андрієм Єрмаком.

Це, а також загальна втома від інших політичних процесів, занурили його у певну професійну апатію.

"Попри всі перепони я продовжив партизанськими методами комунікувати з міжнародними партнерами. Але у якийсь момент нові персонажі у моїй картотеці закінчились і я просто втратив цікавіть до людей: їхні типажі занадто часто повторювались. Десь рік тому у мене навіть почалась депресія: я приходив у Раду і просто ховався на гальорці", – описує BBC свій тогочасний настрій Арахамія.

Усе змінилось на початку 2026-го, коли Зеленський повернув його до переговорної групи.

"Моя картотека знову почала наповнюватись: я фактично відкрив для себе нову кімнату із невідомими до цього персонажами. Працювати знову стало цікаво. Я ожив", – каже Арахамія.

Ді-джей переговорних треків

"Сьогодні я – ді-джей, який намагається звести два треки в один, а в них – різний біт і тональності", – жартома описує BBC свою нинішню роль у переговорах голова "монобільшості".

Така аналогія – не випадкова: уже багато років Арахамія створює реальну музику як ді-джей.

Цю пофесію він опанував ще у 2000-х у все тому ж Миколаєві, де відрив лаунж-клуб, куди запрошував ді-джеїв. У них він всьому і навчився.

Навіть, ставши політиком, Арахамія не відмовився від свого хоббі та не лише продовжив міксувати треки, а й виступав із сетами перед власною фракцією та молодіжним крилом "Слуги народу".

За цей час голові "монобільшості" навіть пропонували 10 тисяч євро за виступ на одному корпоративі, утім він відмовився.

При цьому дехто з однопартійців Арахамії зізнається: "Лише нещодавно зрозумів, що всі жарти про ді-джеїв у фракції саме про Давида".

Але повернімось до "ді-джейства" Арахамії на переговорах.

Один із головних інструментів його роботи тут – нелінійні підходи у комунацікації: насамеперед з росіянами.

"Моя мета – розмовляти з усіма, хто заходить в кабінет до Путіна. Тож я спілкуюсь не лише з офіційними посадовцями, а й з неофіційними гравцями російської політики. Наші партнери дуже добре реагують на це", – наголошує Арахамія.

Водночас серед українського політикуму таке сприймають не всі. Дехто навіть бачить у цьому загрозу.

"Особисто у мене є питання: "Чи тільки українські інетреси Давид просуває на перемовинах?". Так само незрозуміло, про що він і Рустем домовляються на Близькому Сході: їхні зустрічі там – суперзакриті", – ділиться своїми застереженнями один зі "слуг".

У самій переговорній групі це називають конспірологією, та запевняють: про жодну здачу українських інтересів ані Арахамією, ані іншими членами команди не йдеться.

"Ми ведемо переговори не від свого імені, а керуємось директивами президента. І я можу запевнити, що не було жодного випадку, коли б ми наближались до порушення Конституції, навіть якщо росіяни нас до цього підштовхували, а подекуди і вимагали цього від нас", – пояснює один із учасників української переговорної групи Сергій Кислиця.

Тим часом один із топів парламенту додає: "Чи враховує Давид інтереси Росії на переговорах? 100%. Але так і має бути, бо тільки з врахуванням інтересів усіх сторін вдасться про щось домовитись".

Із такою логікою погоджується і сам Арахамія.

"Будь-які переговори – велике поле для маневру. Тож чим більше особистих контактів маєш, тим ти сильніший", – каже він BBC.

Водночас декого із топ-політиків турбують не стільки неформальні контакти Арахамії з росіянами, скільки "відсутність у нього розуміння війни" і те, що свою переговорну позицію "Давид формує через ChatGPT".

Утім у переговорній групі Арахамію цінують не за воєнну експертизу, а за парламентську.

"Виглядає, що для США дуже важлива присутність у нас представника депутатського корпусу, бо саме від Ради залежить багато дотичних до мирного врегулювання рішень", – пояснює один із учасників української переговорної групи Сергій Кислиця.

Ще один обізнаний із манерою спілкування Арахамії за столом перемовин співрозмовник додає: "Давид добре знає українську політику і розуміє, що з домовленого реально можна буде провести через українські інституції. Його роль на переговорах – допомагати балансувати різні погляди, розбивати складні питання на прості складники, іноді знаходити нестандартні варіанти, а потім перевіряти їх у дискусії та виходити на компромісне рішення".

Загалом Арахамію в українському політикумі називають "чемпіоном з розрулювання будь-яких наскладніших криз".

І мова тут не лише про переговори з росіянами.

Директор з відром

"Один чувак якось сказав: "Ти ходиш по Раді з відром, у якому клей, поки всі бігають навколо з сокирами. Сокира мені справді не властива, але відром я стукнути можу, якщо треба", – жартівливо описує BBC свою нинішню роль у парламенті Арахамія.

Уже давно він не просто голова "монобільшості".

Хтось навіть називає його "директором Ради", бо без Арахамії фактично неможливо успішно провести жодне проблемне голосування.

Показовою ілюстрацією цього стала нещодавна парламентська криза, коли депутати не захотіли підтримувати кілька непопулярних, але важливих зобов'язань тогочасного уряду перед міднародними партнерами.

Однією з причин тієї забастовки самі парламентарі називали втрату Арахамією інтересу до Ради: він саме активно займайся міжнародними перемовинами.

Утім, дехто додає: провина Арахамії тут дещо глибша.

"Давид і без цього багато в чому довів ситуацію у Раді до паралічу. Можливо, навіть сам не зрозумів, як", – каже BBC один зі співрозмовників в оточенні президента.

Зрештою повертати депутатів до продуктивності довелось не лише Арахамії, а й голові ОП Кирилу Буданову.

У самому парламенті – ні серед "монобільшості", ні серед керівницва Ради, – не знайшлось нікого, хто б так само ефективно збирав голоси.

Як кажуть депутати, "Стефанчук – зам'який", а "Мотовиловець – занадто зверхній і хамський", як "цербер з нагайкою".

"Так, як збирає голоси Давид, навряд чи хтось зможе: тут він когось покружить, там він когось додавить, ще з кимось попрацює по схемі "кручу-верчу, запутать хочу", – описує цю майстерність Арахамії один зі "слуг".

Інший додає: "Давид може інколи навалювати так, що ти аж рота відкриваєш. Тому правильно, що з такими талантами його посадили ще й за стіл до росіян".

Є і ті, хто вважає роль Арахамії у збиранні голосів переоціненою.

"Давид здебільшого включається, коли треба голосувати за повне г*мно чи за закони, які нах*р нікому не треба, окрім влади, чи просто непопулярні. У таких випадках ніхто не хоче добровільно вимазуватись і тут вже треба комусь щось обіцяти від імені Офісу чи навіть президента. А це здатен зробити тільки Давид", – пояснює BBC один із парламентарів.

"Він справді знає, кому що запропонувати в обмін за реальні голоси, але в цілому круто продає повітря у вигляді байки, що "керує Радою", – додає вже представник "слуг".

Що визнають абсолютно всі: якби не Арахамія, "монобільшості" уже давно б не існувало".

"Завдяки авторитету і вмінню домовлятись, він утримує її, бо це – точно простіше, ніж збирати нову коаліцію", – відзначає один із топів "Слуги".

От тільки до методів роботи Арахамії є питання.

Місток між президентами

"Мало хто у розмові з іншими може дозволити собі кричати чи вишколювати когось, але Давид таке практикує. Зі своїми воно працює легше, а от зі старожилами він кілька разів щось таке спробував і зрозумів: там де сядеш, там і злізеш, – тож змушений був давати задню і навіть вибачатись", – описує перемовний стиль Арахамії один з його свідків.

У самій "монобільшості" визнають: їхній керівник справді "може бути різкий, казати щось неприємне", але "у результаті завжди пояснює, чому так робив".

"Давида точно не бояться, хоча він іноді вміє залякувати і погрожувати, хоча реальними наслідками це насправді ніколи не закінчується", – каже один із членів "монобільшості".

Із втратою потенціалу голосів у власній фракції, Арахамії довелось шукати все більше союзників серед інших політсил.

Одними із найбільш договірких виявились колишні представники нині забороненої ОПЗЖ, яких у "монобільшості" жартома називають своїми "військовополоненими".

"До них у Давида підхід простий: "або голосуєте, або тюрма", – описує ці перемовини один із обізнаних з деталями депутатів.

Водночас у групах "Платформа за життя та мир" та "Відновлення України" свою співрацю з Арахамією характеризують BBC дещо інакше.

"Він вміє слухати та чути, хоча не завжди здатен реалізувати власні обіцянки. Особисто мені подобається його намагання вирішити найбільш складні питання", – каже лідер "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко.

Його колега, співголова сусідньої групи "Відновлення України" Антоніна Славицька у свою чергу зазначає: "З ним можна говорити прямо та відверто, як є, а не "юлити" чи розмовляти якимось натяками".

Окремо BBC спробувало поспілкуватись із неформальним лідером "Відновлення України" Вадимом Столаром, якого у парламенті називають "другом Арахамії".

Утім, Столар від будь-яких коментарів про голову "монобільшості" відмовився.

Не захотіла коментувати свою співпрацю з Арахамією і лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Хоча, як стверджують депутати, для неї він – один із ключових каналів у комунікації із Зеленським.

"Юля любить використовавати для цього одразу кілька людей і подавати через них інформацію у різних формах. Наприклад, Давиду вона ніколи не буде передавати якісь свої папірці, бо той їх просто одразу кудись закине і забуде", – каже один із впливових представників Ради.

Схожу роль Арахамія виконує і для Петра Порошенка.

Як в оточенні лідера "ЄС", так і в оточенні Зеленського його непублічно називають "головним містком" у комунікації між двома президентами.

Однак на загал, ані у "слузі народу", ані у "ЄС" це не визнають.

"Навряд чи в історії спілкування Зеленського і Порошенка можуть бути якісь посередники. Хоча Давид, як і Буданов, справді відіграв роль в організації нещодавньої зустрічі Петра Олексійовича з президентом", – говорить співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко.

Тим часом сам Арахамія свою співпрацю з Порошенком ВВС підтверджує та додає: вона триває з 2022 року.

Попри негативне ставлення усередині "монобільшості" до п'ятого президента, "слуги" не засуджують свого керівника за спілкування із ним.

"Товаришувати з Порошенком і його фракцією, ще не означає бути на їхньому боці чи зраджувати нас. Бо це – політика. І те, що у нормальному житті може видаватись аморальним, тут – вищий пілотаж", – наголошує BBC один зі "слуг".

Що точно засмучує частину "монобільшості", так це те, що Арахамії не дуже цікаво спілкуватись зі своєю фракцією.

Між альтруїстом і шукачем вигоди

"Помітно, що з "За майбутнє" чи "Довірою" у Давида більше тем для розмов. Воно і не дивно: з ними він говорить, як з дорослими, а з нами треба, як з дітьми", – констатує один із впливових представників "монобільшості".

При цьому у "слуг" є і ще одне пояснення.

"Усі ці групи – ресурсні. А ми що? Якісь кнопки! Ну, хіба ще в "дурака" з нами зіграти можна. Тому, якщо Давид має якісь бізнес-інтереси, то саме через таке спілкування може їх реалізовувати", – розмірковує один із членів президентської фракції.

На відміну від нього, інший співрозмовник BBC не просто припускає, а переконаний: за всім, що робить Арахамія, "завжди стоїть бізнес", який і впливає на тональність його спілкування з візаві.

"Хороші стосунки у нього складаються тільки з тими, з ким він має або може мати спільні бізнес-інтерес. Якщо ти – не серед цих людей, він тобі не довіряє. Загалом Давид – безпринципний. І багато в чому зараз нарощує контакти у різних сферах і політсилах лише з однією метою, аби його ніхто не чіпав після завершення війни: він хоче залишитись у грі, а для цього йому потрібні гарантії безпеки. Але думаю, він погано закінчить", – каже цей співрозмовник.

Стверджує: у Арахамії є інтереси у сфері виробництва дронів, а також ігровій та фармакологічних сферах, а ще – мережа лояльних людей у різних державних інституціях, як наприклад, Генпрокуратурі.

Про те, що "люди Арахамії – усюди", каже і ціла низка представників "монобільшості".

"Давид сьогодні ключова людина у країні. Раніше у нього був лише парламент і трохи уряду, а зараз у Давида – все", – наголошує один зі "слуг".

Ще один додає: "Кім, Бутенко, Шмигаль, Безгін – ось мінімум чотири людини в нинішньому уряді, яких можна назвати "Давидовими".

Сам Архамія із цим не погоджується.

По-перше, каже, що у нинішньому Кабміні "його людина" хіба що Віталій Кім – колишній голова Миколаївської ОВА і його товариш.

"Щодо генпрокурора Кравченка, то у мене з ним не було жодних відносин і мене приємно здивувало, коли він вперся реалізовувати можливу підозру по мені та фактично врятував мене від в'язниці", – зазначає у розмові з ВВС Арахамія.

Підозру, про яку він згадує, могли готувати восени 2025-го, коли у всіх, і, зокрема, в Арахамії, занадто загострилась напруга із тодішнім головою ОП Андрієм Єрмаком.

"Посадити Давида намагались за участю Поклада, і саме через це за його призначення головою СБУ зараз навряд чи будуть голоси", – кажуть тепер у "монобільшості". При цьому сам Олександр Поклад ці закиди ні разу не коментував.

Загалом усередині фракції навіть розмірковували над планом порятунку Арахамії і були готові до жорсткої реакції у разі найгіршого сценарію.

"Ми б точно показали якийсь спротив і, не виключаю, що відмовилися б працювати без Давида. Банкова просто втратила б парламент", – підкреслює один зі "слуг".

Про такі настрої депутатів Арахамія знав і був "приємно вражений".

"Попри всю втому і розчарованість різними речами, вони готові були проявити себе як велика зграя. Це надихало мене рухатись вперед", – зазначає він BBC.

При цьому Арахамія визнає, що не приділяє достатньо часу своїй фракції через її великий розмір і власну велику зайнятість.

Саме тому під час пленарних засідань навколо нього завжди аншлаг.

"Мені таке подобається. Це, ніби грати одночасно в шахи на 50-ти дошках", – жартує сам Арахамія.

Водночас представниця "ЄС" Ірина Геращенко, яка сидить у залі неподалік, описує це так: "До Давида постійно стільки "паломників", неначе до Стіни плачу".

Ще один опозиціонер додає: "Слуги" не те, що моляться на Давида, а сліпо поклоняються йому, мають до нього якийсь незрозумілий трепет".

Тим часом сам Арахамія каже: не тільки зайнятість, а й інтерес впливають на частоту його спілкування з "монобільшістю".

"Я справді люблю говорити більше зі зрілими людьми. У "За майбутнє", “Довірі" та інших групах хлопці переважно дорослі, та й в політиці не один рік. Мені з ними цікаво, бо можна поговорити про історичну ретроспективу, зрозуміти, як відбувались ті чи інші процеси, знайти аналогії з сьогоденням", – каже Арахамія BBC.

Утім, у "слузі народу" переконані: навряд чи з багатьма депутатами парламенту у нього справді близьке спілкування.

"Давид вміє тримати усіх на відстані, але і не відпускати занадто далеко, аби не втратити контроль", – каже один із парламентарів.

Антикорупційна невидимка

Свій контроль над низкою вищезгаданих бізнес-сфер Арахамія заперечує.

По-перше, наголошує: продав усі частки у компаніях ще до заходу у велику політику.

По-друге, переконує: за увесь час "не присмоктався до жодного тендеру", бо розуміє, "що це не ок".

"Навіть на дронові підприємства за ці всі роки я як член оборонного комітету ні разу спеціально не ходив. Лише нещодавно разом з Умєровим дозволив собі такий візит, бо ми відкривали експорт зброї", – переконує Арахамія BBC.

Окрім того, він заперечує свою причетність до купівлі Telegram-каналу "Труха", на що натякав вже колишній міністр оборони Михайло Федоров під час свого нещодавнього брифінгу.

"Інформацію про мене і "Труху" розкручують підсанкційні Telegram-канали. І взагалі, нехай журналісти зроблять нарешті розслідування "Хто реально купив "Труху". Бо тоді всі зрозуміють, що я там ні до чого, що це – абсурд", – зазначає Арахамія BBC.

Тим часом частина "слуг" підозрює наявність між Арахамією і антикорупційним сегментом так званого "пакту про ненапад".

"Вісім років Давид – невидима людина для антикорупційної тусовки та журналістів-розслідувачів! Жодного поганого слова про нього від них! Навіть коли він збирав голоси під історію із НАБУ і САП всі мовчали", – каже один зі "слуг".

"Давид особисто доклався до знищення незалежності НАБУ і САП, хоча пізніше вибачався перед фракцією, мовляв, "розумів, що ми в'їдемо з цим в стінку, але не зміг це зупинити", – пригадує той епізод ще один депутат.

Попри це не всі у "монобільшості" вірять у недоторканність для Арахамії, хоча і визнають: з антикорупціонерами у нього "рівні відносини".

Ще один зі співрозмовників з парламенту додає: "Якби якісь домовленості існували, то не було б розслідувань по його близькому оточенню і підозри в деяких справах були б сформульовані інакше".

Схожу позицію озвучує і сам Арахамія.

"І у Ткача, і у Бігусів за ці роки по мені все ж були сюжети. А Шабунін мене не чіпав, бо ми з ним, Корнієнком та Радіною реалізували багато хороших реформаторських речей. Тобто прямої домовленості про ненапад ніколи не було, але Віталій розуміє, що я – важливий елемент системи, без якого їм свої ідеї буде набагато важче просувати", – каже Арахамія BBC

І майже одразу додає: "Та й що по мені розслідувати? Усі ці роки я їздив на одній машині, нову лиш нещодавно купив, живу в одному і тому ж будинку, який з'явився у мене ще до війни".

Щоправда за кілька днів після цієї розмови – 19 серпня, – з плівок НАБУ та САП у рамках справи "Форест Гамп" стало відомо, що, ймовірно, голова "монобільшості" пропонував топ-менеджерам Sense Bank "дах" за фінансову винагороду. Сам він це наразі не коментував.

Вірний солдат президента

Сьогодні Арахамія – один із найбільш близьких та довірених осіб Володимира Зеленського.

Це – наслідок кількох речей.

"Біля президента дуже багато дурників, а Давид точно не дурак", – каже BBC один із топів "монобільшості".

Ще один пливовий депутат додає: "У Давида немає якихось великих косяків у очах президента. Він знає межу у озвучуванні йому неприємної інформації. Але я не впевнений, чи Зеленський пробачив Давиду знесення Єрмака. Утім, якби Єрмак лишився, Давид би точно вже давно сидів".

"Президент цінує ефективних менеджерів, які приносять йому результати, а не головні болі, і не працюють на себе чи якісь чужі команди. Давид – саме такий", – вважає ексміністр оборони та колишній учасник переговорної команди Олексій Рєзніков.

"Якщо треба, щоб Давида не було видно, його не буде видно. Якщо треба, щоб він сів на краю столу й мовчав, він сяде на краю столу і мовчатиме", – пояснює ще один зі "слуг".

Тим часом нинішній член переговорної групи Сергій Кислиця каже: "У Давида немає зашореності, яка часом дратує керівництво. Він не боїться висловлюсвати при президентові свої думки, навіть якщо вони креативно-авантюристські. При мені не перетворював обговорення у недоречні суперечки".

Сам Арахамія головними причинами свого "політичного безсмертя" називає дві речі.

Насамперед – адаптивність, вміння швидко реагувати на різні обставини та проводити оперативну рекогносцировку. Усе тому, що "добре розуміє, хто кому Рабінович".

"Навіть президент одного разу сказав: "У тебе лише два помічника, а знаєш ти більше за спецслужби", – розповідає BBC Арахамія.

Другою причиною "політичного безсмертя" він вважає свою посаду.

"Мене не можна звільнити через низку бюрократичних причин, зокрема через мандат, тому у будь-якому разі зі мною треба домовлятись", – додає голова "монобільшості".

При цьому один зі "слуг" припускає: "Здається, Зеленський навіть трохи побоюється Давида, бо будь-яка сварка з ним може призвести до неконтрольованих процесів".

Тим часом Арахамія підкреслює, що завджи працює на успіх команди і її лідера: "Мені достатньо просто постояти поруч, навіть в тіні. Для багатьох це – принципово неможливо".

Однак із цим погоджуються не всі.

"Зеленський не розуміє, ким насправді є Давид. Або розуміє і просто не знає, що з цим робити. Давид справді зараз найбільш впливовий, але грає сам за себе. І це відрізняє його від Єрмака, який при всіх мінусах намагався грати тільки за президента", – вважає один зі співрозмовників BBC.

Ще один бачить проблему у занадто великій лояльності Арахамії до президентських рішень.

"Мене насторожує його невідмовність Зеленському, це означає, що в нього немає жодних морально-етичних проблем виконувати суперечливі рішення. Також я не розумію, де у Давида межа компромісу, особливо у контексті перемовин. Плюс мені здається, він не особливо вірить, що ми зможемо перемогти, відповідно готовий погоджуватись на не зосім вигідні умови в переговорах", – зауважує один зі "слуг".

Чи перетворився при цьому Арахамія на нового Єрмака?

Усі співрозмовники BBC вважають, що ні. Насамперед тому, що Єрмак і Арахамія різні за своїм психотипом.

"Помилка Єрмака була проста: по-перше, він – ніх*ра не стратег, а по-друге, намагався всюди себе вип'ячувати, а в нас люблять тих, хто сидить тихіше. І Давид це розуміє", – каже один із впливових представників влади.

Водночас додає: Арахамія все ж "багато у чому замінив собою Єрмака". Зокрема, у тому, щоб "сидіти на вухах у начальника".

Утім, і тут є різниця.

"Єрмак створював проблеми з повітря, а Давид грамотно вкладає у вуха проблемні речі, які і так існують. Тому знесення Федорова, хоч і командна інціатива, але Давид відіграв у ній велику роль", – вважає один із впливових депутатів.

Сам Арахамія наголошує: у випадку з Федоровим лише виконав волю Зеленського: "У мене немає стільки влади, щоб особисто знімати міністрів, навіть якби хотів. Відставка Міші – виключно наслідок його факапу у взаємодії із президентом та конфлікту з головкомом. А щодо моєї ролі, то вона проста: лідер сказав, що хоче Мішу знімати, я пішов це виконувати. Бо якщо генерал наказує штурмувати посадку, ти не маєш права саботувати".

І це – одна із відповідей, чому він – універсальний солдат Володимира Зеленського.