Риба, а не геополітика: Ісландія проголосувала проти переговорів про вступ до ЄС

Ісландія проголосувала проти відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу — через 13 років після того, як вони були перервані.

Суспільний мовник RUV повідомив, що 52,8% із 225 031 виборця відхилили урядову пропозицію, тоді як 47,2% підтримали її. Різниця між ними становила близько 12 600 голосів.

Уряд лівоцентристського спрямування на чолі з прем'єр-міністеркою Кріструн Фростадоттір обіцяв провести референдум до 2027 року, але зробив його раніше через міжнародну напруженість, зокрема погрози президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.

Утім, дискусії в цій острівній державі з населенням майже 400 тисяч осіб зосереджувалися переважно на рибній галузі, а не на питаннях безпеки.

За даними RUV, при загальній кількості виборців близько 270 000 осіб явка склала 82,5% — це найвищий показник під час голосувань в Ісландії з 2009 року.

Хоча Ісландія вже є частиною єдиного ринку ЄС та Шенгенської зони, вступ до Євросоюзу передбачав би також приєднання до митного союзу та, згодом, перехід на євро.

Процес подання заявки на вступ до ЄС Ісландія розпочала у 2009 році — на тлі фінансової кризи 2008 року та краху національної банківської системи.

Робота над заявкою вже просунулася досить далеко, коли у 2013 році до влади прийшов уряд євроскептиків і призупинив переговори. Головною перешкодою тоді — як і сьогодні — було питання прав на рибальство.

Рибальство та пов'язані з ним галузі забезпечують майже 40% експорту Ісландії, і багато тих, хто голосував проти, побоювалися втратити частину контролю над своїми прибутковими рибальськими угіддями спільну політику ЄС у галузі рибальства.

Кампанія перед референдумом пожвавила дискусію про місце Ісландії у світі, зазначила Кріструн після того, як проголосувала в столиці в суботу.

У бюлетені було поставлено запитання: "Чи варто Ісландії відновити переговори про вступ до Європейського Союзу?"

Голосування "за" не означало б остаточного рішення про приєднання до ЄС, а стало б кроком до укладення угоди про вступ, яку згодом довелося б затверджувати на ще одному референдумі.

Так само й голосування "проти" не виключає можливості того, що Ісландія відновить переговори в майбутньому.

Хоча в кампаніях перед референдумом переважали економічні питання, порушувалися й теми безпеки.

Ісландія є членом НАТО, але не має власних збройних сил і покладається на захист союзників.

Країна підтримала Україну під час повномасштабного російського вторгнення, а офіційні особи висловлювали занепокоєння через активізацію російських морських маневрів поблизу острова.

Занепокоєння також викликав висловлений Трампом інтерес до придбання Гренландії.