Фрізелле: старовинний італійський хліб, що може зберігатися рік

Італійський хліб фрізелле
Підпис до фото, Італійський хліб фрізелле
    • Author, Абігейл Блейзі
  • Published
  • Час прочитання: 6 хв

Поки уряди в світі закликають людей запасатися продуктами та іншими товарами на випадок надзвичайних ситуацій, традиційний хліб із півдня Італії нагадує про багатовіковий досвід тривалого зберігання їжі.

Коли я вперше приїхала до селища мого чоловіка в Саленто в регіоні Апулія, він накрив обід на столі, застеленому скатертиною, на яку лягали смуги сонячного світла.

На столі лежала купка найчервоніших помідорів, які я коли-небудь бачила, стояла миска з водою, а поруч лежали тверді, мов камінь… бублики? З виглядом людини, яка нарешті повернулася додому, чоловік почав занурювати їх у воду. Ці дивні кільця з хліба, пояснив він із захватом, називаються фрізелле.

Я дізналася, що перед тим, як зʼїсти фрізелле, їх потрібно спочатку розмочити у воді. Цей ритуал місцеві називають la sponzatura. Так хліб стає м'якшим, але водночас зберігає хрусткість.

Потім на нього викладають начинку - і тут відкривається безліч неймовірних можливостей. Мої родичі з боку чоловіка вичавлювали на хліб ніжний м'якуш помідорів, а потім обирали додатки з баночок: перець в оливковій олії, власноруч замариновані каперси, дикий орегано та шматочки баклажанів, маринованих із м'ятою та часником.

У кожної родини в Апулії є свій спосіб приготування фрізелле. Але ці скромні хлібні кільця, які двічі випікають, - це не просто страва. Хоч на вигляд вони й не надто апетитні, смак у них чудовий. Колись вони були важливою їжею для мешканців усього регіону, які цінували їх за надзвичайно тривалий термін зберігання та зручність у транспортуванні.

Тож коли уряди від Великої Британії до Японії почали закликати людей запасатися продуктами тривалого зберігання на випадок надзвичайних ситуацій, я одразу згадала про фрізелле.

Чому фрізелле так довго зберігаються

В Апулії фрізелле поколіннями зберігають у кухонних шафах. Сьогодні їх дістають, коли надворі надто спекотно, щоб готувати, або коли хочеться швидко приготувати щось просте. Секрет їхнього надзвичайно тривалого терміну зберігання - у способі приготування.

Жінка випікає
Підпис до фото, Традиційно бублики фрізелле формують вручну, а потім випікають двічі, завдяки чому вони набувають характерної твердості й можуть довго зберігатися
Пропустити Подкаст і продовжити
Подкаст: Я тебе врятую
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Випікання хліба - родинна традиція Джанфранко Парізі. На початку XX століття його дідусь відкрив пекарню forno з дров'яною піччю в містечку Сан-П'єтро-Вернотіко, неподалік Бріндізі.

Це було не просто місце, де випікали хліб: люди приносили туди власне тісто та десерти, щоб їх приготували в печі, а взимку літні мешканці збиралися навколо неї, аби зігрітися. Родина випікала хліб для всього містечка, зокрема щодня готувала нові партії фрізелле.

"Ми використовували особливе тісто з невеликою кількістю закваски - завдяки їй хліб мав насиченіший смак", - розповів Парізі, який нині вже на пенсії.

"Ми розкачували довгу смужку тіста, з'єднували її в кільце, як у таралло, клали кільця одне на одне й випікали приблизно 40 хвилин. Потім діставали їх із печі й розрізали навпіл за допомогою скрученого дроту".

Після розрізання дріт залишав нерівну, шорстку поверхню, завдяки якій хліб краще вбирав воду та смаки інших інгредієнтів. Потім фрізелле знову відправляли до печі - цього разу на півтори години. Так із них видаляли майже всю залишкову вологу.

На відміну від звичайного хліба, у якому достатньо вологи для розвитку плісняви, ретельно висушені фрізелле містять так мало доступної вологи, що плісняві важко зʼявитися.

До того ж вони тверді, мов камінь. Тому перед вживанням їх обов'язково потрібно добре розмочити, якщо не хочете відколоти собі шматочок зуба.

Хліб в упаковці
Підпис до фото, Правильне зберігання не менш важливе, ніж подвійне випікання: якщо тримати фрізелле в герметичній упаковці в прохолодному, темному й сухому місці, вони можуть зберігатися до року

Розарія Каночі, яка двічі випікає фрізелле у своїй пекарні з дров'яною піччю в приморському селищі Лендінузо, каже, що хліб може зберігатися до року, якщо тримати його в герметичній упаковці в темному й сухому місці.

Традиційно хлібні кільця нанизували на мотузки й підвішували для зберігання - так їх захищали від вологи та комах. Сьогодні Каночі ретельно запаковує свої фрізелле в пластикові пакети й зберігає їх на полицях.

Хліб, створений для подорожей

Апулія, що виступає в Середземне море на самому "підборі" італійського чобота, здавна була краєм мореплавців і хліборобів.

На сході її омиває Адріатичне море, на півдні - Іонічне, а вглиб суходолу простягаються родючі сільськогосподарські землі. Це був край, де людям були потрібні запаси їжі, здатні витримати тривалі подорожі та багато днів далеко від дому. Фрізелле з їхнім надзвичайно тривалим терміном зберігання ідеально для цього підходили.

Історикиня кулінарії Флавія Джордано, авторка книжки "Апулія: кулінарна подорож краєм та його унікальними продуктами", простежує традицію брати твердий хліб у далекі морські подорожі майже на 2000 років у минуле.

Вона посилається на дослідника Предрага Матвеєвича, який писав, що Пліній Старший у I столітті нашої ери згадував panis nauticus - двічі випечений хліб для моряків.

"Цей хліб, який випікали двічі, був життєво необхідним для виживання під час тривалих морських подорожей, - пояснює вона. - Згодом він став основною їжею хрестоносців, паломників і мандрівників, які прямували через порти Апулії до Святої землі".

Хліб з томатами
Підпис до фото, Після розмочування у воді фрізелле можна доповнити свіжими помідорами, оливковою олією та зеленню

Але й зернові, з яких виготовляють фрізелле, розповідають історію того, як змінювалося життя в Апулії. Парізі пам'ятає, що в 1960-х роках люди не купували фрізелле з ячменю, оскільки вважали їх їжею для бідних.

"Люди тільки починали вибиратися з бідності, коли їм доводилося їсти все, що було. Тому вони хотіли харчуватися краще - як багаті, - розповідає він. - Пшениця м'якша й вишуканіша".

Від повсякденної їжі до улюбленого делікатесу

Сьогодні все змінилося: тепер саме ячмінні фрізелле особливо популярні. Їх швидко розкуповують, адже вважають кориснішою та поживнішою альтернативою традиційним фрізелле з твердої пшениці. До того ж вони хрусткіші - і, безперечно, мені подобаються більше.

Пекарні в Апулії й досі приваблюють людей не лише як магазини, а і як місця, куди приходять провести час. Щоправда, літні люди вже не збираються взимку біля печей, щоб зігрітися. У популярних пекарнях зранку вишиковуються черги за свіжоспеченим хлібом. Люди приїжджають туди на велосипедах і залишають їх незамкненими надворі, часто поруч із яткою з овочами та фруктами.

В Апулії невеликі продуктові крамниці впродовж багатьох років були місцями, де збиралися й спілкувалися місцеві мешканці.
Підпис до фото, В Апулії невеликі продуктові крамниці впродовж багатьох років були місцями, де збиралися поспілкуватися місцеві мешканці

Усередині, поруч із горами фокачі та понад 100 сортами хліба, якими славиться Апулія, на полицях стоять пакети з фрізелле. Тепер їх також виготовляють із полби та сумішей різних зернових, а іноді додають насіння фенхелю або перець.

Нове покоління кухарів знаходить дедалі цікавіші способи подавати цей хліб. У гастрономічній крамниці La Putea в Лечче шеф-кухар Франческо Паладіно готує "деконструйовані фрізелле": розламує хліб на шматочки, змішує їх із томатним пюре пасата, а потім знову надає страві форми й додає свіжі помідори, прошуто та артишоки.

В інших місцях можна знайти невеликі фрізелле - фрізелліне. У тісто для них часто додають спеції, наприклад куркуму. Вони тонші й легші, тому їх не потрібно розмочувати: достатньо просто полити оливковою олією та додати помідори.

Хоча фрізелле найбільше асоціюються саме з Апулією, їх їдять у всій південній Італії, причому іноді зовсім незвичними способами. Наприклад, на Сицилії їх навіть вмочують у молоко на сніданок.

Фрізелле виготовляють із різних видів зернових, зокрема ячменю, полби та сумішей кількох злаків.
Підпис до фото, Фрізелле виготовляють із різних видів зернових, зокрема ячменю, полби та сумішей кількох злаків

У своїй кулінарній книзі "Кухня півдня Італії" Кеті Парла описує різновид страви, про який я раніше не чула: capunata con friselle. Для неї хліб розламують на шматочки й додають до салату - приблизно так само, як готують панцанеллу.

"У Кампанії є дуже схожа страва, - розповідає вона. - Там розмочені фрізелле використовують як основу літньої страви з помідорами, оливками та іншими додатками".

Мені ця ідея здається дуже апетитною, але коли я запропонувала її своєму чоловікові із Саленто, він подивився на мене з глибокою підозрою. Йому й на думку не спало б розламувати фрізелле й додавати їх до салату. Але така вже вона - регіональна італійська кухня.

Попри всі ці новації, фрізелле залишаються напрочуд простою і зрозумілою їжею. Трохи води, кілька помідорів, оливкова олія - і хліб, спечений кілька місяців тому, перетворюється на повноцінну страву, яка допоможе пережити будь-яку кризу.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах