Як лондонська поліція не завадила детективу з відділу секс-злочинів ґвалтувати - розслідування ВВС

Воррен Артер
    • Author, Ноель Тітередж
    • Role, Кореспондент-розслідувач
    • Author, Chris Bell
    • Role, BBC News
    • Author, Gus Palmer
    • Role, BBC Panorama
  • Published
  • Час прочитання: 14 хв

Попередження: стаття містить описи насильства, примусу та сексуального насильства, а також нецензурну лексику.

Лондонська поліція неодноразово нехтувала можливостями зупинити детектива-інспектора, який сексуально домагався жінок, справи яких він розслідував. Зокрема, як з'ясували журналісти BBC Panorama, йдеться і про справу однієї з жінок, яка вийшла за заміж за правоохоронця, а пізніше померла за нез'ясованих обставин.

Воррен Артер використав свою посаду – керівника підрозділу, що розслідує сексуальні злочини, – для переслідування та нападів на жінок, яких він мав захищати.

Дві жінки розповіли ВВС Panorama, як Артер домагався до них. Одна із них твердить, що він її зґвалтував.

У випадку зі своєю дружиною Ребекою він зняв на відео сексуальне насильство над нею та поширив відео. Вона померла на Барбадосі два роки тому під час спільної відпустки з чоловіком.

У випуску Panorama, опублікованому 16 листопада, журналісти ВВС розповіли, як поліцейський брехав про те, що сталося на карибському острові.

У період, коли Артер працював у лондонській поліції, щодо нього проводили кілька розслідувань. Колишній детектив, який очолював одне з них, повідомив BBC, що вище керівництво намагалося втручатися у слідство — попри те, що детектив виявив потенційних жертв.

Хоча за результатами того розслідування Артера відсторонили від виконання обов'язків, він продовжував отримувати повну зарплату протягом семи років, аж доки у 2023 році його не звільнили через правопорушення, пов'язані з наркотиками.

Наступного року, дізнавшись про смерть дружини Артера на Барбадосі, поліція заарештувала його після повернення до Великої Британії за підозрою у злочинах сексуального характеру, про які заявила інша жінка.

Через кілька днів Артер скоїв самогубство у в'язниці Вандсворт. Попри наявні докази його провини, поліція не переглянула всі справи, які він вів.

Жінка в білому топі усміхається під час відпустки. У неї світле волосся та великі сережки-кільця.
Підпис до фото, Артер роками чинив насильство щодо своєї дружини Ребеки
Пропустити Подкаст і продовжити
Подкаст: Я тебе врятую
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

У відповідь на наше розслідування лондонська столична поліція (Metropolitan Police) вперше публічно перепросила перед жінками, які постраждали від дій Артера. У поліції повідомили, що наразі вивчають вміст електронних пристроїв Артера, аби з'ясувати, чи є інші жертви, і закликали інших жінок, які могли постраждати, звернутися до правоохоронців.

Програма ВВС Panorama виявила кілька випадків, коли столична поліція могла зупинити Артера, але не скористалася можливістю:

  • У 2010 році медичний персонал застав Артера наодинці з жінкою в туалеті центру допомоги постраждалим від сексуального насильства — це сталося через кілька годин після того, як жінка заявила про зґвалтування. Попри те, що поліцію повідомили про цей інцидент, розслідування не розпочали.
  • У період із 2014 по 2018 рік столична поліція отримала шість підтверджених повідомлень про неналежну сексуальну поведінку Артера.
  • У 2024 році поліція не заарештувала Артера, навіть отримавши інформацію про те, що він надіслав незаконно зроблений знімок (так званий "апскертінг" — фото під одягом); арешт відбувся лише через три місяці — вже після смерті його дружини Ребеки.

Ця остання втрачена можливість виникла вже після того, як у спеціальному звіті (Casey Review) дійшли висновку про "інституційну мізогінію" в лондонській поліції, а також після засудження ґвалтівника й убивці Вейна Казенса та ґвалтівника Девіда Карріка — обох офіцерів цієї служби. Це сталося на тлі обіцянки комісара сера Марка Роулі "попіднімати усі камені" і "розібратися з усім, що під ними приховано".

Як стало відомо програмі ВВС Panorama, під час розслідування, проведеного незалежним наглядовим органом — Незалежним управлінням з питань поліцейської поведінки (IOPC), — виявили 21 потенційну жертву Артера. При цьому лондонська поліція зв'язалася не з усіма жінками, чиїми справами він опікувався протягом 20 років своєї служби.

"Тебе варто зґвалтувати"

Знімок, зроблений під час підглядання під спідницю і надісланий у березні 2024 року жінці, яку ми називаємо Лейлою, мав би призвести до арешту Артера.

Умови звільнення під заставу або взяття під варту завадили б йому поїхати зі своєю дружиною Ребекою на Барбадос.

28 червня Артер зателефонував родичам Ребеки з острова й повідомив їм, що вона померла.

У 2006 році Ребека намагалася розірвати свої попередні стосунки, у яких зазнавала насильства. Саме тоді лондонська столична поліція доручила розслідування дій її колишнього партнера детективу-сержанту Воррену Артеру.

Артер почав залицятися до Ребеки, між ними зав'язалися стосунки, і невдовзі він переїхав до неї.

Її нині вже дорослий син Елліот, розповідає, що спочатку завдяки Артеру його мати почувалася "у більшій безпеці", проте згодом його поведінка змінилася.

"Він казав їй: "Іди на кухню, готуй мені вечерю, повіє. Зроби мені чаю, ти, [лайка], суко", — згадує Елліот.

За словами Елліота, Артер, перебуваючи з дружиною у вітальні, відкрито дивився порнографію на своєму планшеті.

Він також збирав сечу Елліота, стверджуючи, що віддає її на аналіз до поліцейської лабораторії, аби допомогти перспективній футбольній кар'єрі хлопця, — проте тепер Елліот підозрює, що насправді Артер робив це, щоб приховати власне вживання наркотиків.

Під час розслідування обставин смерті Ребеки оприлюднили свідчення про те, що вживання седативних засобів у домі, де вона жила разом з Артером, стало настільки звичним явищем, що електронний будильник нагадував про це сигналом про "час Ґ" — відсилка до оксибутирату натрію (GHB), відомого як "наркотик для зґвалтування".

У роки, що передували її смерті, Артер знімав і поширював відеозаписи сексуального насильства над своєю дружиною. Журналісти BBC переглянули деякі з цих матеріалів.

На багатьох із них вона зображена непритомною або в іншому безпорадному стані, тоді як Артер ображає її.

"Тебе треба зґвалтувати", — каже він в одному з відео.

В іншому відео чути, як Артер звертається до чоловіка за камерою, просячи його поводитися тихіше й додаючи: "інакше вони лютуватимуть", що натякає на те, що відео створювалося для ширшої аудиторії.

Його злочини були настільки зухвалими, що він без жодного запиту надсилав відео, на яких знущається з Ребеки, щонайменше чотирьом знайомим жінкам.

Двоє з них були жінками, чиї справи він розслідував. Однією з них була Лейла.

Вона познайомилася з Артером у 2010 році після того, як заявила про зґвалтування. Він використовував її протягом понад десятиліття — аж до моменту, коли вона повідомила співробітникам Незалежного управління поліцейської поведінки (IOPC) про знімок, зроблений шляхом прихованої зйомки під одягом (хоча саме зображення вона вже видалила).

І Лейла, і її повнолітня донька, яка була поруч під час розмови з представниками IOPC, стверджують, що Лейла впізнала жінку на фото — це була Ребека, яку вона запам'ятала з попередніх відеозаписів.

В IOPC заявляють, що у співробітника немає жодних записів чи спогадів про те, що йому називали особу жінки на фото; до того ж управління не мало повноважень проводити розслідування, оскільки Артер на той час уже не був поліцейським.

Утім, вони повідомили столичну поліцію про заяву щодо прихованої зйомки під одягом одним зі співробітників.

Заклик до розслідування

Зловживання Артера можна було б зупинити понад десять років тому – невдовзі після того, як він зустрів Ребекку.

Він стверджував, що їхні стосунки розпочалися після випадкової зустрічі під час вечірки, і вона підтвердила цю версію, коли його допитував IOPC під час розслідування, розпочатого у 2017 році.

Однак, як стало відомо ВВС Panorama, Ребеку "бомбардували" понад дев'ять годин дзвінками з телефонних номерів столичної поліції протягом трьох місяців після закриття її справи у 2006 році. Ми також знаємо, що Артер шукав її ім'я в комп'ютерних системах столичної поліції без будь-яких очевидних причин.

Офіцери стикалися з провадженнями за неправомірні дії, навіть з тюремним ув'язненням, за стосунки, які розпочалися за подібних обставин, але на той час до Артера не було застосовано навіть дисциплінарної відповідальності.

Чоловік із коротким волоссям, одягнений у синю майку, з татуюваннями на правій руці, сидить поруч із жінкою зі світлим волоссям, яка вдягнена в червоний літній топ.
Підпис до фото, Артер брехав, твердячи, що випадково зустрів Ребеку під час вечірки

Невідомо, коли саме керівництво Артера дізналося про ці стосунки, проте, виглядає, дехто з його колег знав про них ще на ранньому етапі.

За інформацією BBC, четверо співробітників повідомили слідчим IOPC (Незалежного управління поліцейської поведінки), що, на їхню думку, Артер познайомився з Ребекою під час виконання службових обов'язків. Один із них зазначив, що знав про те, що Ребека була жертвою домашнього насильства, однак відмовився підписати відповідні свідчення.

У поліції Лондона повідомили програмі ВВС Panorama, що, згідно зі звітом IOPC, колеги Артера знали про його стосунки з Ребекою, але не були обізнані про те, що він познайомився з нею під час виконання службових обов'язків. Як наслідок, дисциплінарне провадження щодо нього не порушувалося.

Жодне з численних розслідувань діяльності Артера не призвело до висунення кримінальних звинувачень аж до його арешту у 2024 році. В одному з випадків він навіть отримав грошову виплату після того, як його затримали за підозрою в переслідуванні (гарасменті).

В IOPC повідомили BBC, що з 21 можливої ​​жертви Артера, виявленої до 2020 року, у восьми випадках (зокрема щодо Лейли та Ребеки) встановили факт неналежних контактів або стосунків.

Водночас програмі ВВС Panorama стало відомо про ще одну ймовірну жертву, яка стверджує, що впродовж 12 років піддавалася небажаним залицянням (ґрумінгу) та сексуальній експлуатації.

Колишня уповноважена у справах потерпілих в Англії та Уельсі, дама Віра Бейрд, закликає провести розслідування силами сторонньої структури щодо всіх справ, які вів Артер протягом своєї кар'єри.

"Якби з'ясувалося, що лікар вчинив насильство щодо однієї людини, перевірили б усіх його пацієнтів — від початку й до кінця. Це просто обурливо: є жінки, які живуть із травмою, завданою їм саме ним".

"Втручання" вищих офіцерів

За словами детектива-інспектора Джейсена Вірена, коли десять років тому він спробував провести розслідування щодо Артера, керівництво лондонської поліції намагалося втрутитися в його роботу.

Вірен, який стрімко просувався кар'єрними сходами в Управлінні професійних стандартів (DPS) — підрозділі, що розслідує неправомірні дії поліцейських, — розповідає: його попереджали, що він буде "дурнем", якщо приєднається до цієї команди, зважаючи на її репутацію в поліцейських колах.

"У поліції DPS називають "щурами" — мовляв, вони кусають своїх", — каже він.

Проте у 2016 році, отримавши через службу Crimestoppers повідомлення зі скаргою на те, як Артер поводився з потерпілими, Вірен, за його словами, сказав своєму керівнику: "Це саме та справа, заради якої я прийшов у цей підрозділ".

На початковому етапі у розслідувачів було багато ресурсів: Вірен навіть поїхав до Австралії, щоб опитати жінку, яка заявила, що Артер вступив із нею в статевий зв'язок після того, як вона звернулася до поліції, повідомивши про сексуальне насильство, пережите нею під час перебування в Лондоні як туристки.

Чоловік із темним волоссям дивиться в камеру. На ньому біла сорочка в синю клітинку.
Підпис до фото, Джейсен Вірен намагався провести розслідування щодо Артера, але, за його словами, втрутилося керівництво лондонської поліції

Згодом Вірен почав самостійно виявляти інші випадки.

"У нас була одна жертва, а потім раптом з'явилися друга, третя, — згадує він. — Стало цілком очевидно, що ми маємо справу з "хижаком".

Артер мав можливість залишатися наодинці з багатьма жінками, справи яких розслідував. Одна з них сказала Вірену: "Це все одно, що він увійшов би до мого дому з оголеним пенісом".

У грудні 2016 року Вірен заарештував Артера та відсторонив його від служби, проте дані з телефону Артера на той момент уже були видалені.

Тоді Вірен розробив план зв'язатися з усіма жінками, чиї справи розслідував Артер, але, за його словами, йому завадили це зробити: він і його команда зіткнулися з "перешкодами" з боку високопоставлених офіцерів, які не належали до підрозділу професійних стандартів (DPS).

З електронних листів, які опинилися в розпорядженні BBC, випливає, що один із головних детективів-інспекторів назвав це розслідування "полюванням на відьом". Він поставив під сумнів доцільність таких дій, зазначивши, що столична поліція і так "втрачає цінні кадри". Один із головних суперінтендантів заявив керівнику Вірена, що, на думку співробітників, це розслідування було лише спробою "наосліп знайти хоч якийсь компромат".

Двоє старших офіцерів, які згодом звільнилися з поліції, повідомили BBC, що це не було втручанням, і сказали, що вони діяли на основі занепокоєння колег щодо того, як проводиться розслідування.

Вірен каже, що не відчував можливості розширити своє розслідування та розглянути всі справи Артера.

Він передав свою справу щодо Артера до IOPC (Незалежна комісія з поліцейської поведінки), очікуючи, що вона це зробить, а пізніше повідомив про свої занепокоєння наглядовому органу в рамках ширшої скарги про викриття корупції в департаменті професійних стандартів. Він звільнився з поліції у 2019 році, коли виявив, що жодне з його звинувачень не буде підтверджено. Столична поліція стверджує, що його скарги до IOPC були або спростовані, або не підтверджені.

Сам-на-сам у туалеті

Лейла каже, що дії Артера "зруйнували її життя", і їй досі важко виходити з дому.

За чотирнадцять років до того, як вона повідомила IOPC про зроблену Артером фотографію під її спідницею, Лейла заявила, що в готельному номері її зґвалтував працівник готелю.

Артера, як керівника підрозділу з розслідування сексуальних злочинів, призначили відповідальним за її справу. Він одразу ж почав переслідувати її.

Чоловік у яскраво-рожевій сорочці та костюмі в тонку смужку сидить за столом і друкує на комп’ютері в поліцейському відділку.
Підпис до фото, За словами Лейли, Артер вчиняв щодо неї сексуальне насильство під час того, що він називав "терапевтичними сеансами"

Вже за кілька годин після їхньої першої зустрічі Артер попросив Лейлу покласти голову йому на коліна, після чого почав гладити її по волоссю — і все це в той час, як поліцейський віз їх до центру допомоги постраждалим від сексуального насильства.

Там співробітники закладу виявили Артера в туалеті наодинці з жінкою.

Поведінка Артера настільки стривожила лікарку, що вона повідомила лондонську поліцію про свої побоювання щодо його надмірно близьких стосунків із Лейлою.

За словами Лейли, Артер залишався поруч, поки вона проходила внутрішній медичний огляд.

Поліція не провела розслідування і не здійснювала нагляду за подальшими контактами детектива з Лейлою, яка на той момент була вразливою жінкою, що страждала від алкогольної залежності.

Як розповіла нам Лейла, протягом наступних кількох місяців Артер відвідував її десятки разів, сексуально експлуатуючи її під час того, що він називав "терапевтичними сеансами".

Як стало відомо програмі ВВС Panorama, Артер казав своїм колегам, що Лейла почала надто сильно до нього прив'язуватися.

Його похвалили за турботу про жертву в її справі, як і у справі про домашнє насильство над його майбутньою дружиною Ребеккою.

Навіть після того, як Артер повідомив Лейлі, що Королівська прокуратура не підтримала висунення звинувачень у липні 2010 року за її справою, він продовжував зв'язуватися з нею, допомагаючи їй успішно подати позов про компенсацію за державною програмою.

Після того як Вірен передав своє розслідування до IOPC, наглядовий орган описав Лейлу як таку, що "зазнала домагань" від Артера.

Лейла каже, що Артер, якого на той час вже відсторонили від роботи, підказував їй, що говорити слідчим. Вона не надала їм жодної заяви.

Попри вразливість Лейли та докази проти Артера, знадобилося три роки, щоб файл доказів його сексуальних домагань надіслали до CPS, яка потім відмовилася від порушення кримінальної справи у 2020 році.

Минуло ще три роки, перш ніж Артер з'явився на слуханні про неправомірні дії, і лише тоді за злочини, пов'язані з наркотиками.

Його остаточно звільнили з поліції у 2023 році – під час відсторонення він отримав щонайменше 300 000 фунтів зарплати. Він також зберіг свою пенсію.

Однак, попри те, що він звільнився з поліції, ухвалили рішення переглянути скарги на ймовірні сексуальні домагання Артера.

У березні 2024 року співробітники IOPC відвідали Лейлу вдома. Вона розповіла, що Артер надіслав їй фотографію з-під спідниці. На той момент, за її словами, вона почала "прокидатися" щодо того, як Артер її експлуатував.

Наглядовий орган повідомив поліцію про незаконне зображення, але поліція не змогла його заарештувати.

У поліції повідомили виданню BBC Panorama, що це сталося через людську помилку під час використання нової системи реєстрації злочинів.

Фото, наркотири та приховані відеокамери

28 червня 2024 року Ребека померла в готельному номері на Барбадосі, де вона відпочивала разом з Артером.

Стривожені брехнею, яку їм розповідав Артер, — його версія подій постійно змінювалася, — її син Елліот і невістка Лейсі вирушили до будинку подружжя на південному сході Лондона.

За їхніми словами, вони знайшли різноманітні наркотичні речовини та приховані камери відеоспостереження, які встановив Артер.

Також виявили фотографії оголеної Ребеки зі слідами побоїв під час сексуальних дій. Судячи з усього, ці знімки зробили без її згоди.

2 липня Елліот і Лейсі приїхали до поліцейського відділку в Бексліхіті — того самого, де раніше працював Артер.

Як розповідає пара, спочатку співробітники поліції не виявили жодного інтересу до смерті Ребеки, що сталася за тисячі миль, — і лише коли вони згадали ім'я Артера, правоохоронці зацікавилися справою. "Почався справжній хаос", — каже Лейсі.

За словами родини, їм повідомили, що в лондонській поліції розглядають можливість відправити офіцерів на Барбадос для допомоги в розслідуванні.

Однак, як повідомили BBC, того вечора високопоставленого керівника зі складу оперативного штабу (Gold Command) лондонської поліції поінформували про інцидент у контексті ймовірних правопорушень з боку Артера, після чого вирішили не відправляти офіцерів на карибський острів.

У поліції пояснили BBC, що таке рішення ухвалили через те, що жодних заяв про вчинення злочину не надходило.

Пізніше того ж тижня поліцейські зустрілися з Лейлою та опитали її стосовно Артера. Під час розмови вона розповіла, що він одного разу зґвалтував її, а в іншому випадку — вчинив щодо неї дії сексуального характеру.

9 липня Артер повернувся з Барбадосу до Лондона, де його заарештували в аеропорту Гітроу за звинуваченнями у зґвалтуванні, вуаєризмі та примусовому контролі. Через три дні він покінчив життя самогубством у в'язниці.

Ні лондонська поліція, ні Незалежне управління поліцейської поведінки (IOPC) так і не оприлюднили звіти про розслідування сексуальних правопорушень Артера — попри запити BBC, подані відповідно до законодавства про свободу інформації.

Прихований "брудний секрет"

Артера вважали зірковим детективом у підрозділі, який здобув визнання завдяки своїм результатам у розслідуванні справ про зґвалтування та сексуальне насильство.

Однак лондонська поліція ніколи не перевіряла показники цього підрозділу щодо "розкриття злочинів із вжиттям заходів" — тобто частку зареєстрованих злочинів, стосовно яких було вжито заходів проти підозрюваних.

У 2009 році політик-консерватор Джеймс Клеверлі, який на той час був членом Лондонської асамблеї, заявив, що цей підрозділ досяг показника у 96%.

Це при тому, що цей показник утричі перевищував середній рівень по Лондону, і це відбувалося в той час, коли було відомо, що деякі офіцери систематично маніпулювали реєстрацією правопорушень. У лондонській поліції заявляють, що не визнають цифру у 96%.

Дама Віра Бейрд зазначає, що в період із 2006 по 2024 рік, ймовірно, було чимало можливостей зупинити Артера, але ними знехтували: "Мали бути й інші люди, які точно знали, що відбувається".

Родина Ребеки вважає, що поліція має з'ясувати, чи допомагали Артеру інші чоловіки вчиняти насильство над нею.

Після її смерті поліція вилучила електронні пристрої з будинку, де вона жила разом з Артером. За словами Елліота, деякі з цих пристроїв залишаються неперевіреними вже два роки.

Адвокат родини стверджує: необхідне публічне розслідування, щоб виявити повний масштаб злочинів Артера.

"Це ганьба для столичної поліції, а також брудна таємниця, яку вони прагнуть приховати", — каже Софі Нафталін.

Чорно-біле зображення великим планом: Ребека тримає квіти, які мають колір — рожеві пелюстки та зелене стебло з листям. Вона усміхається в камеру, на ній намисто.
Підпис до фото, Ребекка померла на Барбадосі у 2024 році під час відпустки з Артером

У лондонській поліції повідомили BBC Panorama, що Артера могли б заарештувати раніше, і поліція "глибоко шкодує" через шкоду, завдану жертвам через його неодноразове використання свого становища в сексуальних цілях.

У поліції визнали, що прогрес у роботі з пристроями, що належали Артеру, був повільним, але зараз цій справі надають пріоритет, і закликали всіх, хто вважає, що вони стали мішенню його дій, звернутися до суду.

У поліції додали, що реєстрація випадків зґвалтування розглянуть на національному рівні у 2014 році, і відбулися значні зміни у перевірці даних про злочинність.

Незалежна комісія з поліцейської поведінки (IOPC) висловила жаль з приводу того, що її розслідування тривало три роки, але, кажуть там, це була складна справа із затримками, які комісія не контролювала. В комісії додали, що до звинувачень поставилися "надзвичайно серйозно" і призвели до направлення справ до Королівської прокуратури.

Там кажуть, що ретельно переглянули ці докази, але дійшли висновку, що на той час не було реальної перспективи засудити Артера.

Там твердять, що звинуватили Артера у неправомірних діях на державній службі до його смерті у 2024 році.

У вересні 2025 року коронер, який опікувався справою Ребеки, оприлюднив документ, відомий як "звіт щодо запобігання смертям у майбутньому".

У ньому зазначалося: існує ризик того, що можуть статися нові смертельні випадки, якщо не вжити відповідних заходів.

У відповідь у лондонській поліції заявили, що вже вжили заходів для вдосконалення процедур перевірки персоналу та боротьби зі зловживанням службовими повноваженнями серед поліцейських.

В IOPC (Незалежному управлінні поліцейської поведінки) повідомили, що на момент виникнення конкретної загрози для Ребеки не мали відповідної інформації, і що відтоді вони посилили свої процедури захисту.

Елліот розповідає, що останні два роки намагається отримати відповіді щодо смерті своєї матері.

"Мені здається, я ще навіть не почав по-справжньому переживати горе, — каже він. - Не знаю, що буде, коли настане той день".