Путін нагнітає щодо України, але хоче уникнути війни з НАТО: оцінки західних посадовців

На думку західних посадовців, президент Росії Володимир Путін прагне уникнути прямого військового зіткнення з НАТО, попри дедалі ворожішу риторику на адресу Великої Британії та інших союзників через їхню підтримку України.

Згідно з деякими повідомленнями, візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня мав на меті, зокрема, застерегти Росію від можливого нападу на країну-члена євроатлантичного військового альянсу.

Однак західні посадовці, які побажали залишитися неназваними, зазначили, що нещодавні погрози з боку Москви — зокрема заяви про те, що в майбутньому ціллю можуть стати британські війська або заводи з виробництва озброєнь, — не є чимось новим.

На їхню думку, такі дії узгоджуються з російською військовою доктриною, спрямованою на чинення тиску на Захід.

У розмові з ВВС посадовці припустили, що ворожа риторика також відображає зростаючий тиск, з яким Путін стикається всередині країни через повільне й затратне просування в Україні, а також наслідки українських ударів великої дальності вглиб російської території.

Путін та його представники неодноразово відкидали як істерію попередження про плани Росії напасти на країни НАТО. Схоже, що й президент США Дональд Трамп вірить російському лідеру, заявивши цього тижня, що той "не збирається нападати на територію НАТО".

Утім, незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Путін публічно запевняв, що не має наміру нападати на сусідню країну, попри переконливі дані американської розвідки про те, що така підготовка йшла повним ходом.

Однак високопосадовці Заходу заявили у п'ятницю, що Росія, ймовірно, продовжить свої "гібридні дії", використовуючи такі методи, як кібератаки, саботаж і навіть спроби вбивства.

Вони сказали, що це спрямовано на те, щоб підірвати рішучість Заходу та його підтримку Україні. Один чиновник наголосив на ризиках, пов'язаних з цією російською стратегією, яка може призвести до прорахунку, що може спровокувати військове протистояння.

Росію підозрюють у причетності до низки нещодавніх інцидентів з дронами в кількох країнах НАТО. Раніше цього місяця дрон, завантажений вибухівкою, досяг злітно-посадкової смуги в німецькому аеропорту Лейпцига – ключовому логістичному центрі для перевезення військової техніки до України. Немає жодних доказів, які б безпосередньо пов'язували цей інцидент з Росією, яка заперечує будь-яку причетність.

Цей випадок стався на тлі низки повідомлень про появу безпілотників над європейськими аеропортами та військовими базами — явище, що почалося торік і в якому також підозрюють Росію, хоча вона це знову заперечує.

Після інциденту в Лейпцигу керівник французьких спецслужб попередив, що "ми повинні зважати на ймовірність прямих, більш агресивних ворожих дій на нашій території".

Водночас один із західних посадовців зазначив, що союзникам по НАТО слід зберігати спокій, але не втрачати пильності. Уряд Великої Британії вже чітко дав зрозуміти, що нещодавні погрози з боку Росії не змусять його відмовитися від підтримки України.

За словами західних посадовців, цього року війна в Україні "загострилася", оскільки і Москва, і Київ активізували кампанії завдання ударів великої дальності.

За їхніми словами, Путін не відмовився від своїх максималістських цілей, попри певні ознаки зростання невдоволення всередині країни.

Вони зазначили, що дефіцит пального в Росії впливає на рівень підтримки війни. На їхню думку, політичний тиск на російського лідера посилюється, однак це не становить критичної загрози для його влади.

Росія продовжує повільно просуватися на сході Донбасу, але водночас зазнає значних втрат.

За даними посадовців, щомісячні втрати Росії — вбитими та пораненими — перевищують кількість новобранців на 6 тисяч осіб.

Утім, поки що немає жодних ознак того, що лідер Кремля вдасться до масової мобілізації.