"Ялта 2.0" чи подарунок для Кремля? Як у світі оцінюють зустріч Сі, Трампа та Путіна

У центрі кадру на передньому плані стоїть Сі, він стримано посміхається до камер. Ліворуч перед ним – Путін, відвів погляд убік, стиснувши губи, ніби посміхаючись, праворуч трохи позаду – Трамп, який дивиться під ноги, схиливши трохи голову. На задньому плані розміщені прапори Китаю, Росії та США.
    • Author, Відділ новин
    • Role, BBC News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 7 хв

Поки Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін позували для історичних фото в Китаї, Росія завдавала одного з найінтенсивніших денних ударів по Києву за останні тижні. Саміт, який дехто називав "Ялтою 2.0", не приніс проривів щодо війни в Україні, зате залишив багато запитань: про майбутнє санкцій проти Росії, роль Європи в переговорах, а також те, що насправді отримав від цієї зустрічі Кремль.

Поки в Китаї тривали переговори, а Володимир Путін говорив про готовність до миру, Київ перебував під атакою російських дронів.

Кореспондентка BBC Сара Рейнсфорд звертає увагу: після завершення переговорів атаки посилилися. У столиці лунали вибухи, працювала ППО, спалахнули пожежі на Подолі в центрі міста.

Наразі відомо про одного загиблого та четверо поранених у Києві.

"Це найінтенсивніші денні атаки за тривалий час, і їхній час навряд чи є випадковим збігом", – пише Рейнсфорд.

У Китаї Путін звучав дедалі більш непоступливо щодо мирних переговорів, стверджуючи, що саме Україна продовжує війну, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по мосту через Керченську протоку.

Водночас він не згадав майже п'ять років постійних російських атак по електростанціях, мостах та житлових будинках в Україні.

Чи буде Європа за столом переговорів?

Одним із головних питань після візиту Володимира Путіна до Китаю залишаються відносини між Росією та Європою, а також роль ЄС у можливих мирних переговорах.

Пропустити Подкаст і продовжити
Подкаст: Я тебе врятую
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Минулого тижня Джаред Кушнер після зустрічі з Путіним у Москві заявив, що Росія погодилася залучити Європу до наступного раунду переговорів щодо припинення війни в Україні.

Однак слова Путіна сьогодні свідчать про дещо інше, пише журналістка BBC Єлизавета Фохт.

За словами Путіна, Кремль лише запросив представників європейських країн приїхати до Москви, щоб вислухати їхню позицію та вирішити, кого саме Росія хотіла б бачити за столом переговорів.

"Мимоволі виникає питання, звідки взялася ця розбіжність. Чи була заява Кушнера спробою чинити тиск на Москву, чи вона відображала реальне нерозуміння позиції російського лідера? – розмірковує Фохт. – І якщо причина саме в другому, то наскільки можна розраховувати на успіх цих переговорів у значно складніших питаннях, пов'язаних із безпекою України та її майбутнім?"

Принаймні частина цих запитань, ймовірно, обговорюватиметься 19 листопада в Берліні під час важливих дипломатичних переговорів. Там президент України Володимир Зеленський має зустрітися з європейськими лідерами та спецпредставниками президента США Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом.

На фото велика зала для офіційних переговорів. Путін, Сі (у центрі) і Трамп сидять за круглим дерев’яним столом. Позаду центрального місця встановлені прапори Китаю, Росії та США та велике панно із зображенням гірського китайського пейзажу в тумані, що займає майже всю стіну.

"Подарунок Володимиру Путіну"

Британський депутат від Консервативної партії Джеремі Гант, який обіймав низку міністерських посад в урядах попередніх консервативних кабінетів, назвав сьогоднішню зустріч "самітом, якого ніколи не мало бути".

Він заявив в ефірі програми World at One на Radio 4:

"Це подарунок Володимиру Путіну, який відповідальний за найбільшу війну на європейському континенті з часів Другої світової війни".

За словами Ганта, ця зустріч "надає йому легітимності, що зміцнить його позиції і, ймовірно, призведе до того, що війна триватиме довше".

Ще більш тривожним, на його думку, є те, що вона підтверджує: "Америка більше не є лідером вільного світу".

"За нашого життя не було жодного іншого президента США, який би пішов на таке", – сказав Гант, додавши, що Дональд Трамп готовий відкласти всі інші обов'язки заради того, щоб отримати гучний заголовок у пресі.

Назвавши президента США майстром укладати угоди, Гант зазначив, що Трамп "відчайдушно" прагне знизити ціни на газ у США. За його словами, це одне з ключових питань після нищівної поразки його партії на проміжних виборах.

Натомість що саме Трамп готовий запропонувати у відповідь, "менш зрозуміло", каже Гант. На його думку, американський президент, ймовірно, "натякає на певне послаблення санкцій проти Росії" як великого виробника енергоносіїв.

Таке послаблення, за словами Ганта, дало б Росії "більше грошей для фінансування війни в Україні".

Такі побоювання частково збігаються з оцінками, які лунають у самій Росії.

Путін сидить за столом переговорів і говорить у мікрофони. Перед ним стоїть табличка з написом «РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ». На столі лежать документи та стоїть пляшка води.

Кирило Бабаєв, директор Інституту Китаю та сучасної Азії Російської академії наук, яку фінансує держава і яка консультує Москву щодо відносин із Китаєм, заявив, що "стабільний зв'язок" між Дональдом Трампом, Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним є важливим для комунікації та врегулювання конфліктів.

В інтерв'ю програмі World Business Express він також сказав, що поліпшення відносин між США та Росією може суттєво вплинути на майбутнє санкцій.

"Якщо довіра між ними буде відновлена, санкції можуть бути скасовані, а дві країни зможуть повернутися до повномасштабної співпраці в енергетичному секторі, сільському господарстві, промисловому виробництві та технологіях", – заявив Бабаєв.

Що означає спільна заява Путіна, Сі та Трампа?

Білий дім оприлюднив заяву за підсумками саміту, в якій перелічує чотири ключові домовленості:

  • Китай, США та Росія зобов'язалися провести реформу ООН, щоб вона могла ефективніше реагувати на глобальні виклики.
  • Всі три країни планують збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів.
  • Вони погодилися, що Міжнародний кримінальний суд та інші подібні структури "не повинні зловживати своїми повноваженнями".
  • США, Китай і Росія проводитимуть діалог щодо зменшення ядерних ризиків та запобігання поширенню ядерної зброї.

Багато оглядачів очікували, що Трамп оголосить про продовження торгівельного перемир'я між США та Китаєм, термін дії якого спливає в січні. Однак наразі жодної заяви з цього приводу не пролунало.

Спільне комюніке, оприлюднене трьома державами, звертає увагу кореспондент BBC з питань Північної Америки Ентоні Цуркер, переважно містить доволі розмиту підтримку зусиль із забезпечення "стратегічної стабільності та міжнародної безпеки".

Саме це, а також сама картинка, де троє впливових світових лідерів сидять за одним столом і в дружній атмосфері обговорюють глобальні питання, може вселяти певний оптимізм, що жодних катастрофічних конфліктів найближчим часом не передбачається.

Однак обіцянки продовжувати "діалог" і нагадування про те, що ядерна війна "ніколи не повинна бути розв'язана", містять небагато конкретики й майже не виходять за межі дипломатичної риторики.

Пункт про збільшення "виробництва та постачання нафтопродуктів" виглядає насамперед адресованим Путіну, зважаючи на роль Росії як одного з ключових постачальників викопного палива на світовий ринок.

Також важко було не помітити критику на адресу Міжнародного кримінального суду, який останнім часом дедалі частіше стає мішенню для невдоволення з боку США.

Якщо і є щось, у чому лідери трьох провідних світових держав одностайні, то це думка, що багатосторонні міжнародні організації, які намагаються забезпечувати дотримання міжнародного права, не повинні мати достатньо реальних важелів для примусового виконання своїх рішень, припускає Ентоні Цуркер.

Чи були взагалі результати?

Трамп сидить за столом під час офіційної зустрічі. Перед нею встановлена табличка з написом “THE UNITED STATES OF AMERICA”. На задньому плані розміщені прапори Китаю, США та Росії.

Як зауважує Цуркер, Трамп вирушив на тристоронню зустріч у Китаї, маючи небагато пунктів порядку денного й без чітко сформульованих вимог.

"Схоже, що й повернувся він із незначними результатами", – пише Цуркер.

Після його від'їзду з Китаю ми все ще чекаємо на його оцінку того, як пройшла зустріч із Путіним та Сі.

Зрештою, візуальний образ зустрічі, або, як люблять казати політичні оглядачі, її "оптика", може стати єдиним тривалим враженням від саміту, який дехто називав історичною "Ялтою 2.0" для великих держав.

У підсумку саме помпезність і церемоніал могли бути тим, чого Трамп прагнув найбільше, пише Ентоні Цуркер.

В інтерв'ю Fox News у середу американський президент згадав своє почесне місце за столом під час вечері АТЕС у вівторок, а також урочистий прийом після прибуття до Китаю.

"Усі ці почесті, краса, урочистості, тисячі людей", – сказав він, назвавши це свідченням того, що поїздка вже була успішною.

Це може здаватися доволі низькою планкою для оцінки успіху, але, виглядає, саме такий результат цілком може задовольнити американську сторону.

На тлі яскраво-блакитної стіни червоною доріжкою йдуть Трамп (перший), Сі та Путін. Позаду видно прапори США, Росії та Китаю.

Сумніви щодо успіху саміту лунають не лише від оглядачів і європейських союзників США, а й усередині американського політикуму.

Хоча прихильне ставлення Трампа до Путіна та Сі не є чимось новим, під час зустрічей у Шеньчжені він демонструє особливу приязність до обох лідерів. Це, ймовірно, викликає занепокоєння серед багатьох американських законодавців, які ще до його поїздки висловлювали перестороги або критику.

Республіканський сенатор Рік Скотт, член комітету Сенату у справах збройних сил, заявив у середу:

"Чи довіряю я Сі або Путіну? Ні, вони обоє брехуни".

Водночас він додав: "Я радий, що президент намагається. Надія вмирає останньою. Але чи справді я вірю, що з цього вийде щось хороше? Ні".

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер напередодні заявив з трибуни Конгресу:

"Сі Цзіньпін і Володимир Путін грають на Дональді Трампі, як на дешевій скрипці".

Того ж дня дев'ятеро демократів із сенатського комітету у закордонних справах підписали листа, в якому закликали не допустити ситуації, коли "американською безпекою торгують заради фотосесій чи особистого самовихваляння".

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах