Пожежі на оборонних підприємствах і "розкол" із Чехією. Головне з Польщі за тиждень

На оборонних підприємствах у Польщі сталися пожежі, слідчі перевіряють версію про диверсію; в інтернеті розгорілася кампанія, що розпалює ворожнечу між поляками і чехами, влада підозрює російські служби; на Холмщині розпочнуть пошуки останків українців, загиблих в етнічних чистках 1944 року; президент Кароль Навроцький вимагає від Німеччини репарацій.

BBC News Україна розповідає про головне у Польщі за тиждень.

Пожежі на оборонних підприємствах

У ніч на понеділок сталася пожежа в одному з приміщень WB Electronics – найбільшого польського приватного підприємства в галузі оборони, яке зокрема поставляє дрони Україні. За даними правоохоронців, найімовірніше, причиною пожежі був підпал.

Компанія спеціалізується на виробництві електроніки, систем зв'язку та безпілотників. WB Electronics виготовляє й безпілотні апарати для повітряної розвідки, такі як Sofar, FlyEye (які використовують в Україні з 2022 року) та FT5-Łoś, а також дрони-камікадзе Warmate.

На фабриці WB Electronics у Скаржиську-Камєнній (за 140 км від Варшави), де сталася пожежа, виготовляли, за даними медіа, композитні конструкції та системи керування для БПЛА.

У ніч пожежі працівники, як пише Radio Eska, помітили чоловіка в масці, який проник на територію підприємства. Одна з працівниць розповіла виданню, що чоловік дістав з рюкзака пляшки з рідиною, розлив їхній вміст і підпалив його.

Унаслідок пожежі ніхто не постраждав, однак одне з приміщень згоріло. Вартість збитків оцінюється у 15 млн злотих.

Після того, як спалахнув вогонь, чоловік почав тікати. Поблизу підприємства знайшли рюкзак і верхній одяг.

Координатор польських спецслужб Яцек Добжинський заявив, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі (відповідник СБУ) працює, щоб "перевірити, чи можемо ми говорити про акт диверсії". Водночас, за словами міністра внутрішніх справ Марціна Кєрвінського, "із високою ймовірністю" можна сказати, що сталася пожежа внаслідок підпалу.

"Тепер потрібно з'ясувати, хто відповідальний за цей підпал у Скаржисько-Каменній. Чи діяла ця людина самостійно, чи на чиєсь замовлення", – заявив Кєрвінський TVN24.

Прокуратура розпочала розслідування у справі про "участь у діяльності іноземної розвідки проти Польщі та вчинення злочину терористичного характеру".

Напередодні інциденту, в неділю, сталася ще одна пожежа на оборонному підприємстві – JFG Composites в Любліні, що виробляє компоненти для авіаційної промисловості.

За даними пожежної служби, будівля складалася зі складської та двоповерхової адміністративної частин. У приміщенні зберігалися композитні матеріали для літаків.

Пожежу, яка спалахнула на підприємстві, гасили 60 рятувальників, а дим від неї, за словами очевидців, було видно за декілька кілометрів. Утім минулося без постраждалих. Збитки компанії, за попередньою оцінкою, становлять 5 мільйонів євро.

Щодо можливих причин, то правоохоронці перевіряють декілька версій: зокрема підпал, технічну несправність або випадкове займання. Міністр внутрішніх наголосив, немає підстав однозначно стверджувати, що пожежа на JFG Composites була актом саботажу.

Проте премʼєр Дональд Туск не виключає такої можливості: за його словами, наразі немає доказів, що це була диверсія, проте, "враховуючи характер виробництва", не можна виключати того, що це був "навмисний підпал".

Тим часом, за інформацією журналістів TVP Info, інцидент був частиною диверсійної операції "спецслужб зі сходу". Втім, видання не уточнює, які саме спецслужби могли стояти за ймовірною диверсією.

Розкол між Польщею і Чехією?

Останніми тижнями у чеських соцмережах стали зʼявлятися фейки про нібито територіальні претензії Польщі до Чехії та заклики до протесту на кордоні. Польські аналітики вказують на масштабну та скоординовану кампанію, за якою, за їхніми даними, можуть стояти російські спецслужби.

У неділю, 16 серпня, на сайті радіостанції PiK із Бидгоща з'явилася стаття під заголовком: "Чеські медіа: Польща планує захопити територію Чехії". Як передають фактчекери польської організації Demagog, у матеріалі наводилися вигадані факти, а саму публікацію розмістили хакери після того, як викрали пароль одного зі співробітників редакції.

Схожі матеріали, додає Demagog, з'явилися також на сайті польського інформаційного порталу tcz.pl та на ресурсі, який видавав себе за чеськомовний портал irozhlas.cz.

Ще одним елементом кампанії дезінформації був уже видалений профіль у Facebook, який видавав себе за посла Чеської Республіки в Польщі Бретислава Данчека.

На цій сторінці опублікували зокрема "фото документа", який нібито походив із польського МЗС і містив інформацію про територіальні претензії Польщі до Чехії. Як зазначають фактчекери, підроблений документ містив мовні помилки й, імовірно, був згенерований ШІ. Крім того, фальшивий посол взаємодіяв у фейсбуку із профілем, що видавав себе за заступника глави МЗС Польщі Артура Гаразіма.

У МЗС Чехії відкинули закиди про претензії Польщі на територію.

"У зв'язку з поширенням фальшивої інформації про нібито польські територіальні претензії до Чеської республіки ми хочемо заявити прямо. Польща є одним з найближчих та найважливіших партнерів", – написали чеські дипломати.

Дональд Туск опублікував допис із відомими героями польського та чеського мультфільмів – Кротиком і песиком Рексьо – і написав: "Рексіо і Кртик давно це знають. Польща та Чехія є справжніми друзями".

Глава польського МЗС Радослав Сікорський також закликав "не дозволити себе розсварити" та запевнив, що Польща і Чехія досягли прогресу в цьому питанні.

Польський центр аналізу дезінформації NASK припускає, що за цією масштабною кампанією могли стояти російські спецслужби.

"Спосіб дій противника відповідає відомим методам, які використовує російська сторона. Водночас на цьому етапі ще не здійснено однозначної атрибуції інциденту", – прокоментували там.

У 1958 році Польща передала Чехословаччині 1205,9 гектара території в межах коригування кордону, отримавши натомість 837,5 га. У результаті виник так званий "територіальний борг" у розмірі близько 368 га (трохи менше 3,7 кв. км), який досі залишається неврегульованим.

Після розпаду Чехословаччини в 1992 році цю тему порушували. В 2005 році Чехія запропонувала Польщі фінансову компенсацію за ці землі, але поляки відмовилися. У 2015 році чеський уряд затвердив перелік земельних ділянок, які Чехія мала передати Польщі, однак процес зайшов у глухий кут.

Вчергове тема територіального боргу повернулася на порядок денний за часів уряду Матеуша Моравецького. У 2022 році відбулися останні переговори з цього питання.

Тема так званого "територіального боргу" повернулася на порядок денний за нового уряду, який прийшов до влади у 2023 році. У лютому 2026 року, як повідомляли в польському МЗС, Радослав Сікорський обговорював зі своїм візаві "питання готовності сторін до пошуку способу врегулювання".

Ексгумація загиблих українців на Холмщині

У вівторок стало відомо про те, що Польща видала дозвіл на проведення Україною пошукових робіт на території села Ласків на Холмщині (схід Польщі) у місці ймовірного поховання українців, загиблих в етнічних чистках у березні 1944 року. Про це повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

У березні 1944 року підрозділи польського підпілля, зокрема Армії Крайової та Батальйонів хлопських (що складалися переважно з селян), здійснили напади на українські села Холмщини. В ході цієї операції, за даними УІНП, вбито від 1500 до 2000 українців.

Польські історики також оцінюють, що внаслідок польсько-українського конфлікту на Холмщині до літа 1944 загинули понад 2000 українців. Водночас, як зазначає директор Офісу історичних досліджень польського інституту національної памʼяті (IPN) Мірослав Шумило, в антипольських акціях на тих теренах загинуло приблизно стільки ж людей – це, за його словами, до 2000 поляків.

У селі Сагринь, яке називають символом трагедії, загинула щонайменше 621 людина – стільки імен станом на 2025 рік встановили українські історики. За іншими підрахунками, убитих могло бути понад 1200 людей.

Загалом, за даними українських дослідників, під час польсько-українського конфлікту 1942-1944 років українці втратили 13-16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки – 38-39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Польські історики ж наполягають, що кількість жертв серед поляків була більшою – щонайменше 100 тисяч людей. Стільки людей, за версією IPN, загинуло лише під час Волинської трагедії.

18 серпня посол України в Польщі Василь Боднар заявляв, що Україна вже кілька місяців не може отримати від Польщі дозвіл на проведення пошукових робіт на польській території.

Водночас українська сторона, за словами посла, систематично видає дозволи за запитами Польщі, яка вже багато років – особливо інтенсивно впродовж останніх двох років – домагається ексгумацій польських жертв Волинської трагедії.

Навроцький вимагає репарацій від Німеччини

Традиційно 1 вересня, у річницю початку Другої світової на півострові Вестерплатте в Гданську відбулися пам'ятні заходи. Там був бій, що ознаменував початок Другої світової війни в Європі.

У церемонії взяли участь президент Кароль Навроцький, прем'єр Дональд Туск і віцепрем'єр, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.

Навроцький нагадав, що під час Другої світової війни загинули близько 6 млн громадян Польщі, що становило приблизно 17% довоєнного населення країни. Майже 90% жертв були цивільними.

Він заявив, що існує правда про Другу світову війну, яку, за його словами, "слабо чують союзники в Берліні", якої "не знає або не хоче знати" Європа і яка "не доходить за Атлантику".

"Правда, з якою, на жаль, мають велику проблему і нинішні керівники держави", – додав Навроцький, найімовірніше, вдаряючи по своїх політичних опонентах з табору Дональда Туска. Противники Туска регулярно закидають йому "пронімецьку" політику та нагадують про його діда – який під час Другої світової війни, як житель окупованого нацистами Гданська, був примусово мобілізований до Вермахту.

"Але ми всі повинні повторювати й усвідомлювати це, хоч це боляче, але необхідно: Німеччині не був потрібен Адольф Гітлер, щоб зневажати Польщу, польок, поляків і все польське", – заявив президент.

Навроцький звернувся до канцлера Німеччини та німецького народу із закликом врегулювати питання репарацій для Польщі "заради історичної справедливості, але й заради майбутнього". Компенсацію, за його словами, Польща спрямує на свої збройні сили та оборонну промисловість.

"Щоб нам не доводилося брати західні кредити; щоб ми отримали те, що нам належить", – додав він.

Президент закликав Німеччину спорудити в Берліні меморіал польським жертвам Другої світової.

"Не можна залишатися байдужими до того, що в Берліні досі немає пам'ятника, присвяченого польським жертвам Другої світової війни, а на його місці стоїть лише привезений вантажівкою камінь", – сказав він.

Без розв'язання цих питань, а також питання "нерівних прав польської меншини в Німеччині", заявив Навроцький, важко говорити про справжній союз і дружбу.

"Маємо право запитати, чи сьогодні наші західні сусіди, окрім гучних слів, красивих жестів і чудових декларацій, не ставляться до нас так, як Веймарська республіка", – заявив він.

Дональд Туск зі свого боку, виступаючи під час урочистостей, наголосив, що головним уроком Другої світової війни має бути єдність польського народу, а також солідарність вільного світу.

За його словами, жертва польських солдатів на Вестерплатте та в інших битвах війни "була б марною, якби ми сьогодні дозволили відродитися фашизму, зневазі та ненависті".

Згадуючи про 80 млн жертв Другої світової війни, серед яких 6 млн громадян Польщі, а також про винищення євреїв, Туск закликав до солідарності з Україною, яка захищається від російської агресії.

"Відповідальність усього Заходу полягає в тому, щоб сказати: доля України – це також наша доля в найближчому майбутньому", – сказав він.

Прем'єр наголосив, що найближчі місяці можуть стати вирішальними як для незалежності України, так і для безпеки Польщі та всього демократичного світу.

"Сьогодні ми голосно звертаємося з Вестерплатте до всього вільного світу: будьте солідарними, ми маємо допомогти Україні вистояти. Ми не можемо повторити тих помилок. Не може повторитися Мюнхен, ця моторошна, безпорадна політика поступок злу", – підкреслив Туск.