Чому їсти наодинці шкідливо для здоровʼя

Звучить надто добре, щоб бути правдою, - але одна проста зміна у ваших харчових звичках може творити дива для вашого тіла й мозку.

Вона може знизити ризик депресії та захистити вас від деменції, підвищити задоволення, яке ви отримуєте від їжі, і, можливо, навіть допомогти вам жити довше.

Йдеться не про нову модну дієту, а про одну з найдавніших практик людства: споживання їжі разом з іншими людьми.

"Спільне споживання їжі є важливим механізмом для формування зв'язків, побудови довіри та встановлення контактів з іншими", - каже Ян-Еммануель Де Нев, професор економіки та поведінкових наук Оксфордського університету.

І це має серйозні наслідки для нашого добробуту.

На жаль, дедалі більша ізоляція сучасного світу робить це явище все менш поширеним. Але налагодити контакт з іншими людьми та скористатися давнім зв'язком між їжею і дружбою може бути простіше, ніж здається.

Формування психологічної стійкості

Значна частина досліджень спільного споживання їжі зосереджена на його наслідках для психічного здоров'я.

Одне дослідження, проведене Сіньї Ван та її колегами з Провінційного центру контролю та профілактики захворювань Чжецзяну в Китаї, охопило 9361 жінку віком від 60 років.

Воно показало, що кількість людей за столом під час прийому їжі є чітким показником ризику депресії.

Це залишалося справедливим навіть після того, як дослідники врахували безліч інших чинників, які, як відомо, впливають на добробут людей, зокрема загальний стан здоров'я, матеріальне становище та факт проживання на самоті.

На думку авторів, це свідчить про те, що в спільному споживанні їжі є щось унікальне, що впливає на наше психічне здоров'я.

Багато інших досліджень доходять таких самих висновків.

Наприклад, дослідники з Токіо виявили, що люди віком 65-74 роки, які жили зі своїми родинами, але їли на самоті, мали у п'ять разів вищі шанси розвитку симптомів депресії, ніж ті, хто регулярно їв у компанії.

Можливо, найпереконливіші докази дає World Happiness Report - щорічний аналіз добробуту, що базується на глобальному опитуванні компанії Gallup.

У 2024 році японський виробник харчових продуктів Ajinomoto виступив спонсором додавання до звіту розділу про харчові звички людей, який містив такі запитання:

"Якщо подумати про останні сім днів, скільки днів ви обідали з кимось, кого знаєте? Скільки днів ви вечеряли з кимось, кого знаєте?"

"Коли я це побачив, у мене загорілися очі", - каже Де Нев, який був співавтором розділу про важливість спільного споживання їжі в останньому World Happiness Report.

"Йшлося приблизно про 150 тисяч людей у всьому світі, які відповіли на це запитання".

Команда Де Нева виявила, що чим більше прийомів їжі люди ділили з іншими, тим вищими були їхні показники за стандартними шкалами емоційного добробуту, причому ця закономірність виявилася напрочуд стабільною.

"Це виявилося таким самим сильним показником задоволеності життям, як статус зайнятості та відносний рівень доходу", - каже він, маючи на увазі два чинники, які, як відомо, мають величезне значення для добробуту.

Хімія гарного самопочуття

Де Нев наголошує, що запитання про спільні прийоми їжі можуть лише слугувати індикатором загального соціального життя людини, але він підозрює, що у спільному споживанні їжі є щось особливе.

Він зазначає, що англійське слово companion походить від латинських коренів cum і pānis - "з хлібом", тоді як китайський термін 伙伴 (huǒ bàn) для того самого поняття походить від ієрогліфів, що описують військовий підрозділ, який користується однією кухонною піччю.

"Це має глибоке культурне коріння", - каже він.

У своїй книзі "Друзі" (Friends) Робін Данбар, біологічний антрополог з Оксфордського університету, припускає, що прийом їжі природним чином активує ендорфінову систему - ті самі хімічні речовини гарного самопочуття, які лежать в основі наших природних відчуттів піднесення.

Це може зміцнювати зв'язок, що формується під час трапези, змушуючи нас відчувати сильніше почуття близькості.

У 2025 році японські дослідники виявили, що люди, які регулярно їдять на самоті, мають менший об'єм мозку в ключових ділянках, пов'язаних із когнітивними функціями.

Цікаво, що присутність інших людей може посилювати задоволення від самої їжі.

Серія досліджень Еріки Бутбі з Пенсильванського університету показала, що люди, які їли шоколад у компанії іншої людини, вважали його значно смачнішим.

Зниження ризику деменції

Спільні прийоми їжі можуть навіть уповільнювати старіння мозку.

У 2025 році японські дослідники виявили, що люди, які регулярно їдять на самоті, мають менший об'єм мозку в ключових ділянках, пов'язаних із когнітивними функціями, включно з медіальною скроневою часткою та гіпокампом.

Хоча частина цих відмінностей, очевидно, пов'язана з самим раціоном харчування - загалом люди, які їдять самі, схильні споживати менш поживні продукти, - це не пояснює всього. Це свідчить про те, що зниження рівня соціальних контактів також відіграє роль у довгостроковому здоров'ї їхнього мозку.

Автори припустили, що задоволення та посилена соціальна підтримка під час спільних трапез можуть пом'якшувати стрес, який є відомим чинником ризику погіршення стану нервової системи.

Інше можливе пояснення полягає в тому, що розмови за столом забезпечують додаткову розумову стимуляцію, яка підтримує активність мозку в літньому віці.

Учасники дослідження були людьми з нормальною когнітивною функцією, однак дослідники попередили, що таке зменшення об'єму мозку з часом може підвищувати схильність до деменції.

Смачного!

У World Happiness Report зазначається, що харчові звички суттєво відрізняються між країнами, і ми можемо багато чого навчитися в окремих держав щодо збереження культури дружнього спілкування за столом.

У середньому японці ділять з іншими менш ніж чотири прийоми їжі на тиждень.

У Великій Британії та США цей показник становить приблизно сім-вісім, тоді як в Італії він наближається до дев'яти.

Італія, звісно, добре відома своєю товариською культурою харчування.

Коли ЮНЕСКО надало італійській кухні статус нематеріальної культурної спадщини, організація підкреслила ключову роль трапез у "зміцненні зв'язків із родиною та громадою, чи то вдома, у школах, чи під час фестивалів, церемоній і громадських зібрань".

Тож не дивно, що ця країна також перебуває серед лідерів у пошуку способів захисту своєї культури спільного споживання їжі від тиску сучасного світу.

Рух Slow Food, який зародився в Італії, започаткували 50 років тому як безпосередню реакцію на зростання популярності фастфуду.

Він найбільш відомий своїми прагненнями захищати місцеві традиції та заохочувати стале споживання, але рух давно наголошує на важливості того, щоб центром нашого дня були спільні трапези.

"В Італії спільне споживання їжі є окремою філософією: готувати разом і разом брати участь у підготовці того, що ми ставимо на стіл", - пояснює Барбара Наппіні, президентка Slow Food Italia.

"Це потребує турботи та терпіння".

Платонічні побачення

Попри це, виклики XXI століття змушують багатьох італійців дедалі більше відчувати ізоляцію.

Але якщо ви не хочете їсти на самоті, рішення може бути простішим, ніж здається.

Можливо, вас уже оточують люди, які з радістю погодилися б розділити з вами трапезу.

Цілий масив наукових праць показує, що люди набагато охочіше приймають такі запрошення, ніж ми очікуємо.

Загалом ми недооцінюємо, наскільки людям подобається наше товариство і наскільки вони хочуть проводити з нами час.

Тож якщо ви знаєте когось, хто також може почуватися самотнім і кому була б приємна можливість поговорити за гарною їжею, найкраще рішення - просто запросити цю людину.

А якщо вам справді важко придумати, кого запросити, існують і технологічні рішення.

У 2019 році італійський технологічний підприємець Паоло Баваро заснував застосунок Tablo для того, щоб об'єднувати людей, які не хочуть їсти самі.

Дотепер ним скористалися понад 300 тисяч разів.

Можливо, не дивно, що середній користувач молодий - приблизно 30 років.

"У такому віці складніше заводити друзів, - каже Баваро. - Ви багато працюєте, у багатьох ваших друзів уже є сім'ї. Ви хочете спілкуватися, але не знаєте, з ким піти кудись".

Баваро наголошує, що його застосунок не орієнтований на якийсь певний "тип" людей і його не слід вважати сервісом для знайомств. Його мета - розширити коло спілкування людей у той період життя, коли вони найбільше цього потребують.

Коли ми згадали цей застосунок у розмові з Де Невом, він звернув нашу увагу на експеримент психолога Джаміла Закі зі Стендфордського університету, який допоміг організувати "платонічні побачення" для сором'язливих студентів у кав'ярні кампусу. Ця ініціатива сприяла зміцненню їхньої соціальної впевненості.

Такі ініціативи, на його думку, можуть "мати досить довготривалі позитивні наслідки".

Розділивши хліб з іншими, ви цілком можете побудувати тривалу дружбу, а заразом поліпшити своє здоров'я та відчуття щастя.