Україна і Росія: перші кіберсутички

Поки дипломати пробують послабити напругу в Україні пробують дедалі активнішими зусиллями, експерти з безпеки застерігають, що Київ і Москва зійшлися у електронному протистоянні.

Українські сили безпеки звинуватили російську армію у створенні перешкод для мобільного зв’язку.

Менш масштабні атаки відбуваються на сайти новин та соціальні мережі, зміст яких спотворюють пропагандистськими повідомленнями.

Кібератаки часто застосовувалися у 2008 році під час конфлікту Росії та Грузії.

Тоді, за кілька тижнів до початку воєнних дій, так звані DDoS-атаки використовувалися для перевантаження вебсайтів і серверів у Грузії.

Грузинський уряд заявляв, що за цими діями стоїть Росія, однак Кремль заперечував це, стверджуючи, що запустити таку атаку може будь-хто – як в Росії, так і за її межами.

Напад на "Укртелеком"

У вівторок українська влада підтвердила втручання в мережі зв’язку, що стало першою вагомою технологічною проблемою.

"Я підтверджую, що на мобільні телефони народних депутатів другу добу йдуть телефонні атаки", - сказав журналістам голова СБУ Валентин Наливайченко.

"На вході в офіс компанії "Укртелеком" у Криму незаконно, в обхід всіх комерційних угод було встановлено обладнання, яке блокує мій телефон, а також інші телефони представників влади", - сказав він.

На додаток, "Укртелеком" заявив, що минулого тижня в офіс компанії увірвалися озброєні чоловіки, які пошкодили оптичний кабель, через що деякі користувачі були відключені від послуг.

Російські спецслужби не коментували закиди про їхню ймовірну причетність до цих інцидентів.

Експерти з безпеки припускають, що Росія, можливо, проявляє стриманість у своїх можливостях чинити кібератаки.

За словами Марті Мартіна, колишнього старшого оперуповноваженого з ЦРУ, потужніші атаки можуть статися лише у випадку, якщо зростатиме насильство.

"У багатьох випадках просто немає потреби все обвалювати", - сказав він Reuters.

"Якщо зробити це, то ви втрачаєте потік розвідданих. Можливо, краще їх відстежувати", - додав експерт.

Малоймовірний розвиток подій, кажуть фахівці, - це кібератаки таких масштабів, які були в 2007 році, коли від 10-денного нападу на естонські інтернет-сервіси фінансова система країни зазнала значної шкоди.

Напади збіглися в часі з суперечкою Естонії та Росії довкола переміщення пам’ятника радянським солдатам.

Патріотичні хакери

Тоді як за військовими діями міжнародна спільнота може відкрито спостерігати і аналізувати їх, відстежувати кібердіяльність та виявляти її джерела значно складніше.

Значна частина можливостей України і Росії в плані кібератак спирається на кримінальні банди, а також на так званих патріотичних хакерів, готових працювати кожен на свою країну.

"Якщо росіянам вдасться змусити своїх патріотичних хакерів активно долучитися до війни на своєму боці, це буде дуже ефективно", - каже Пол Розенцвайґ, засновник Red Branch Consulting, який раніше працював у сфері національної безпеки США.

"При цьому ми навіть не говоримо про прямі можливості російських військ, які також, без сумніву, складні, однак яких нам ще не доводилося бачити в дії. Військові можливості Росії неясні", - додає він.

Так само і Україна може привабити на свій бік вагомий досвід – за умови, якщо вдасться його мобілізувати.

"Вони дуже активні і також дуже ефективні", - сказав пан Розенцвайґ ВВС.

"Іноді ми сприймаємо українські команди за російські, тому що в них часто більш-менш схожі ІР-адреси і т.д. Але українці, які за своєю природою трошки більше орієнтовані на Захід, зосереджують свої знання і досвід в інших країнах", - сказав він.

"Це по-справжньому ефективна зовнішня команда, можна сказати діаспора, але ми не знаємо, чи буде в них мотивація воювати", - додає експерт.

Зламані сайти

Експерти вважають, що активність цих команд, ймовірно, зосередиться на дрібному псуванні і шкоді.

Одна з українських груп активістів - Cyber-Berkut – опублікувала список з 40 вебсайтів, які зламали її активісти від початку конфлікту.

Серед них – домашня сторінка державного російського мовника Russia Today, на якій слово "росіяни" на короткий час було замінене словом "нацисти".

Однак пан Розенцвайґ наголошує, що будь-яка відчутна шкода від такого типу кібератак мало що означатиме, якщо почнуться наземні воєнні дії.

"Не варто переоцінювати важливість кібератак", - каже він.

І додає: "Танки сильніші за електронні кулі".