Російська зброя летить через Польщу? Скандал тижня в польському огляді

Як влада реагує на серію кривавих нападів у школах, які сколихнули країну. Що відомо про рейси літаків з Алжиру до Москви через Польщу? Про що міг говорити польський міністр оборони з Дональдом Трампом на таємній зустрічі та які деталі з'явилися у розслідуванні атаки дронів?

Розповідаємо про головні події в Польщі цього тижня.

Напади з ножем у школах

Одразу кілька резонансних нападів сталися в польських школах за останні дні, внаслідок одного з них загинула людина, є поранені.

Через ці інциденти премʼєр Дональд Туск скликав 8 жовтня термінову нараду з міністрами внутрішніх справ, освіти та охорони здоров'я.

Поліція оголосила, що посилює патрулі біля кожної початкової та середньої школи в країні.

Що сталося?

8 жовтня поблизу Вишкува на північ від Варшави 15-річний колишній учень зайшов до школи і напав із ножем на трьох працівників закладу, повідомляє деталі польська Gazeta Wyborcza.

Серед потерпілих були працівниця школи, вчителька та директор, який затримав нападника до приїзду поліції.

37-річна працівниця від отриманих ран померла - медикам не вдалося її врятувати. 15-річного нападника затримали.

Того ж дня стало відомо, що в Серпці, також у Мазовецькому воєводстві, поліція запобігла можливому нападу на школу, повідомили правоохоронці.

17-річний учень, за словами його однокласників, розповів, що збирається "зробити щось погане" в школі. Учитель передав цю інформацію поліції, яка вже вранці 7 жовтня затримала підлітка.

Під час обшуку в нього виявили два ножі, а в телефоні - історію пошуку інформації про підготовку нападу.

Лише днем раніше, 7 жовтня, напад також стався в Остроленці на півночі Мазовецького воєводства, повідомило PolsatNews.

19-річний учень професійної школи напав на людей з ножем. Поранень дістали девʼять людей - п'ятеро учнів школи, двоє вчителів і ще двоє сторонніх людей. Двоє постраждалих були у важкому стані.

Нападник також завдав собі поранень, його затримали приблизно через пів години після нападу за 400–500 метрів від школи.

У рюкзаку хлопця правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, який, за словами прокуратури, був майже підірваний.

Це не перші такі випадки за останні тижні.

18 вересня Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало 17-річного громадянина Польщі Павла Г.

Прокуратура звинувачує його в підготовці до вбивства людей, пише Wirtualna Polska. За даними слідства, серед можливих цілей були школа та мечеть.

Підлітку також закидають участь в організованій злочинній групі та поширенні нацистської та фашистської пропаганди.

Ще одному можливому нападу в школі поліція запобігла 28 вересня в Куявсько-Поморському воєводстві.

Поліцейські містечка Вонбжезьно недалеко від Бидгоща отримали інформацію, що 13-річний учень планував напад у школі. Вони прийшли до його будинку вранці і виявили в шкільному рюкзаку багнет, а вдома - тесак.

Підліток визнав, що планував напасти на людей у своїй школі. Про його наміри польську поліцію повідомила шведська родина. Хлопець поділився своїми планами з однолітком із Швеції, а той розповів усе батькам. Тривають слідчі дії.

Поліція перевіряє, чи пов'язані атаки в школах з "челенджем" в інтернеті. Премʼєр-міністр Дональд Туск повідомив, що нападник у школі під Вишковом мав шолом із камерою, щоб знімати напад.

Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька після нападу в Остроленці заявила, що в Польщі вже видно "радикалізацію молоді" та кризу психічного здоров'я. Вона також наголосила, що потрібно більше контролю того, що відбувається в інтернеті.

Водночас Новацька вступила в суперечку з президентом Каролем Навроцьким.

Після його закликів обговорити ширший доступ до зброї вона заявила, що проблема, на її думку, не в доступі до зброї, а зокрема в радикалізації та тому, що відбувається в мережі.

Літаки з Алжиру до Москви в небі Польщі

6 жовтня алжирський військово-транспортний Lockheed C-130H-30 Hercules пролетів через польський повітряний простір у напрямку Москви.

Він вилетів із військової бази Боуфарік в Алжирі, пройшов через Італію, Хорватію, Угорщину та Словаччину, потім через Польщу і Білорусь і приземлився у московському Внуково, повідомило Defence 24, найбільше польське приватне медіа, присвячене питанням оборони.

Останнім часом військових літаків з Алжиру до Росії та в зворотному напрямку стає дедалі більше, свідчать дані моніторингових сервісів.

1 жовтня аналогічним маршрутом летів алжирський Іл-76МД з Боуфаріка до Москви. А 2 жовтня два алжирські військово-транспортні літаки - Іл-76МД і C-130H - летіли назад із Москви через Білорусь і Польщу до Алжиру.

Що ж у них на борту?

На питання журналістів польське військо підтвердило, що дозвіл на проліт видали на підставі інформації, яку надала алжирська сторона, пише портал Wirtualna Polska.

За словами речника польського Оперативного командування, алжирці не декларували перевезення небезпечних матеріалів. Але що саме було всередині літака, польська сторона публічно не підтверджує.

Водночас Defence24 зазначає, що характер літаків і регулярність маршрутів вказують на військово-технічне співробітництво Алжиру та Росії.

Алжир - один із найбільших покупців російської зброї. В його арсеналі є російські Су-30, МіГ-29, системи ППО та інше радянське та російське озброєння.

Велике розслідування американського профільного видання Defense News, опубліковане у квітні, виявило щонайменше 167 вантажних рейсів між Росією та Алжиром із березня 2025-го до квітня 2026 року.

Частину цих рейсів виконували російські літаки, пов'язані з так званим "тіньовим флотом". Журналісти встановили маршрути до російських підприємств, де виробляють винищувачі Су-57, Су-35 і Су-34, а потім до Алжиру.

Росія, ймовірно, доставляє сучасні винищувачі та обладнання, щоб зміцнити позиції свого дедалі важливішого союзника на південному фланзі Європи, дійшли висновку розслідувачі.

Вони також вказують, що Москва використовує Алжир як логістичний хаб для поширення російського впливу вглиб Африки.

Так званий "повітряний Вагнер", пише Defense News, забезпечує логістику російських воєнізованих сил за кордоном, у тому числі колишньої групи "Вагнера" та її наступника - "Африканського корпусу".

Але як це взагалі можливо?

Польський повітряний простір не закритий автоматично для іноземних літаків лише через те, що вони летять до Росії.

За польським законодавством, військовий літак, який не належить ЄС чи країні НАТО, може перетинати польський кордон і летіти над Польщею на підставі дозволу оперативного командувача Збройних сил країни.

У випадку з алжирськими літаками Польща фактично спирається на заяву країни про характер польоту та вантаж. Але наявність самого дозволу на проліт не означає, що польська сторона фізично оглядала вантаж на борту.

ЄС запровадив проти Росії численні санкції, які в тому числі мають обмежити експорт товарів і технологій, що посилюють російський військово-промисловий потенціал.

Тому якщо вантаж алжирських літаків є санкційним товаром, ситуація набуває зовсім іншого юридичного виміру.

Особливий контраст вона створює на тлі активної підготовки Польщі до можливого конфлікту з Росією.

Польща зміцнює свою систему оборони та цивільного захисту і водночас дозволяє транспортникам, пов'язаним із російсько-алжирською військовою співпрацею, використовувати своє небо.

"Надто цікава" розмова з Трампом

Темою тижня в польських ЗМІ також стала таємна зустріч міністра оборони Польщі з президентом США Дональдом Трампом.

Це могла би бути цілком рутинна політична подія, якби не подробиці зустрічі, які сплили цього тижня. Польські журналісти зʼясували, що Трамп начебто запропонував Косіняку-Камишу об'єднатися з польськими правими силами в обмін на повну підтримку США.

Зустріч між Трампом і польським міністром оборони відбулася ще на початку березня.

Але відомо про неї стало лише через пів року.

Депутат Європарламенту від партії "Право і Справедливість" (PiS) Адам Бєлан спочатку написав, що допоміг Косіняку-Камишу організувати зустріч із американським політиком, "значно важливішим" за міністра оборони Піта Гегсета.

Згодом зустріч із президентом США підтвердив і сам Косіняк-Камиш, і премʼєр-міністр Дональд Туск.

Туск заявив, що раніше не розголошувана березнева зустріч міністра оборони з президентом США Дональдом Трампом стосувалася внутрішньополітичної ситуації в Польщі.

"Вона стосувалася радше внутрішньої ситуації в Польщі, якщо висловитися якомога делікатніше", - сказав Туск, додавши, що розмова була "надто цікавою", щоб обговорювати її публічно, повідомляє видання Onet.

Тим часом журналістка Gazeta Wyborcza Домініка Вєловейська повідомила, що Трамп нібито закликав Косіняка-Камиша вийти з урядової коаліції.

Косіняк-Камиш є лідером центристської Польської селянської партії (PSL), натомість Трамп запропонував йому об'єднатися з польськими правими силами. В обмін на це американський президент начебто обіцяв Варшаві повну підтримку США.

Згодом міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що МЗС не уповноважувало депутата Європарламенту від "Права і Справедливості" ПіС Адама Бєлана, який допоміг організувати зустріч, вести переговори щодо "складу уряду в Польщі".

Бєлан відкинув твердження, що під час розмови йшлося про внутрішню політику.

У новому матеріалі Onet із посиланням на високопоставлених урядовців повідомив, що про деталі зустрічі знало лише дуже вузьке коло людей, а сама тема була "складною".

Один зі співрозмовників сказав, що розмова зрештою "нічого не змінила", тоді як інший відкинув припущення, що йшлося про європейську оборонну програму SAFE.

Onet зазначив, що не зміг незалежно підтвердити, що Трамп зробив саме ту політичну пропозицію, про яку повідомляла Вєловейська.

Між тим Дональд Трамп має значно кращі відносини з польськими правими політиками, зокрема з табором PiS і президентом Каролем Навроцьким, ніж із урядом Туска.

Центристська партія Косіняка-Камиша входить до урядової більшості Туска й її вихід із коаліції суттєво змінив би розклад сил у польському парламенті.

Польські SIM-ки в дронах, що впали в Польщу

Розслідування атаки дронів на Польщу, яка сталася в вересні минулого року, закрили через неможливість встановити винних.

Про це повідомив польський портал RMF24 з посиланням на Окружну прокуратуру Любліна.

Йдеться про один із найсерйозніших випадків порушення польського повітряного простору від початку повномасштабної війни Росії проти України.

У ніч із 9 на 10 вересня 2025 року на територію Польщі залетіли близько 30 безпілотників.

Росія тієї ночі масовано атакувала Україну дронами.

Спочатку польські військові повідомляли про щонайменше 19 порушень повітряного простору, а згодом кількість знайдених уламків та об'єктів зросла.

Польські та союзницькі винищувачі піднялися в повітря. Країна вперше в історії НАТО застосувала бойові засоби для збиття повітряних об'єктів над своєю територією. Військові підтвердили збиття щонайменше трьох дронів.

Уламки знайшли в багатьох місцях у східній і центральній Польщі - в тому числі поблизу Любліна.

Один із дронів упав біля Вохиня, ще один на території військової частини в Нове-Място-над-Піліцою, досить недалеко від Варшави. У селі Вирикі-Воля Люблінського воєводства дрон пошкодив будинок.

У польському уряді назвали це навмисним і безпрецедентним порушенням повітряного простору.

Військова прокуратура протягом багатьох місяців проводила розслідування, намагаючись встановити, хто саме відповідає за атаку.

Однак, як повідомив речник Окружної прокуратури в Любліні прокурор Марцін Козак, розслідування закрили через те, що не встановили винних.

Більшість матеріалів справи засекречені, повідомила газета Rzeczpospolita.

Слідчі також перевіряли реакцію польської армії на атаку дронів.

Прокуратура дійшла висновку, що військові відреагували згідно з чинними процедурами. Військовослужбовці мали право застосувати зброю та збивати ворожі об'єкти.

Одним із найбільш несподіваних результатів розслідування стала наявність польських SIM-карт у частині збитих дронів.

Слідчі не повідомляють, чи були ці картки викрадені, чи їх придбали незаконним шляхом. Ця частина розслідування залишається також засекреченою.