Південна Корея знову злиться на Київ через полонених із КНДР. Чи було вибачення України?

Південна Корея заявила, що отримала від України вибачення за розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, однак вони не виправдали очікувань південнокорейської сторони.

23 вересня під час виступу на генасамблеї ООН президент Володимир Зеленський публічно повідомив про передачу полонених. Після цього Сеул заявив, що Україна порушила домовленості про нерозголошення чутливої інформації щодо полонених і жадав вибачень від Києва.

Про те, що Україна вибачилася, заявив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон.

"Повідомлення, яке я отримав (від міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. - Ред.), містило вибачення. Але вони не відповідають тому рівню, якого ми очікували, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів", - цитує Хьона агентство Yonhap.

За словами міністра, уряд розглядає різні варіанти подальших дій, зокрема відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана.

Водночас джерело ВВС News Україна у владі стверджує, що вибачень від міністра Сибіги перед Південною Кореєю не було.

Сам міністр закордонних справ нещодавно у спілкуванні з журналістами заявив, що постійно спілкується з корейським колегою і сподівається, що "ситуацію" вдасться владнати.

"Я би не хотів називати це інцидентом, - відповів Сибіга на питання журналістів. - Скажімо так, це дипломатичне непорозуміння. Я перебуваю в постійному, щоденному контакті особисто з корейським міністром усі ці дні. Я дуже хочу, щоб в короткій перспективі ця ситуація була вичерпана і ми над цим працюємо", - заявляв він минулого тижня.

Глава МЗС України додав, що Південна Корея - важлива країна для України і в Києві сподіваються на "динаміку, продовження і конкретні результати, яких ми справді з ними досягаємо".

Конфлікт через північнокорейських полонених

Напруга між Києвом і Сеулом виникла через розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених Україною в Курській області.

Про це президент Зеленський публічно розповів під час виступу в ООН наприкінці вересня. Йдеться про двох військовослужбовців КНДР, які воювали на боці Росії та потрапили в український полон в січні 2025 року в Курській області.

Сеул різко відреагував на це, заявивши про побоювання, що через це родини військовополонених можуть стати мішенню для влади КНДР. Особистості обох військовополонених можна встановити: південнокорейські ЗМІ фотографували їх ще до прибуття до країни.

Радник Зеленського Дмитро Литвин заявляв, що домовленості зберігати цю інформацію в таємниці не було і "неправильно було б приховувати, куди діваються ті чи інші полонені".

Натомість президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявляв, що Сеул вживатиме "подальших заходів", якщо Україна не попросить публічно вибачення за одностороннє розголошення інформації про передачу північнокорейських військовополонених.

При цьому оглядачі вказують, що Південна Корея може використовувати цю ситуацію у своїй внутрішньополітичній боротьбі і тут не варто шукати великої вини Києва.

З іншого боку, скандал може нашкодити потенційному постачанню Україні зброї, чого, щоправда, так і не було за всі роки великого вторгнення Росії. Тим більше, що зараз при владі більш лояльний до Росії уряд Південної Кореї, ніж кілька років тому.

Водночас представник офісу президента України Владислав Власюк звернув увагу на зміни в тому, як Південна Корея дотримується санкційної політики щодо Росії.

У липні-серпні 2026 року з Південної Кореї до Росії поставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизпального, написав Власюк, який є радником з санкційної політики, у пості на фейсбук.

У серпні на Корею припадало близько 31% російського імпорту пального. Поставки почалися на тлі українських ударів по російських НПЗ, які спричинили дефіцит пального в РФ, написав Власюк у пості на фейсбук.

Для перевезень використовували сім танкерів, три з яких уже перебували під західними санкціями. Вантажі також перевантажували між суднами, що ускладнювало встановлення їхнього кінцевого пункту призначення.

"Це різко контрастує з тим, що Південна Корея робила в санкційній політиці після початку повномасштабного вторгнення", - зазначив Власюк.

Після початку повномасштабного вторгнення Південна Корея приєдналася до міжнародних санкцій проти Росії. Сеул обмежив операції з російськими банками, підтримав відключення окремих із них від SWIFT та посилив експортний контроль.

У 2024 році перелік контрольованих товарів для Росії та Білорусі розширили до понад 1400 позицій, зокрема компонентів, які можуть використовуватися російським військово-промисловим комплексом.