Як Путін хоче позбавити Україну підтримки Європи - пояснення західних ЗМІ

Одразу кілька світових ЗМІ пишуть про суттєве посилення гібридної війни Росії проти Європи - таким чином Володимир Путін розраховує зменшити допомогу Україні від європейських союзників.

Як пише The Washington Post, очільник Кремля розраховує, що найближчими місяцями внутрішні проблеми європейських країн - політичні конфлікти, економічні труднощі, енергетична криза та посилення правих сил - призведуть до скорочення підтримки України.

Німеччина попереджає, що "тіньова війна" Росії проти Європи вступає в нову фазу, пише Financial Times.

Керівники німецьких спецслужб заявляють, що Москва планує більш смертоносні та провокативні атаки на території НАТО, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Російська економіка потерпає від тягаря міжнародних санкцій, а Кремль намагається залатати величезний бюджетний дефіцит. Водночас Володимир Путін не продемонстрував жодного інтересу до пом'якшення своїх максималістських вимог в обмін на мир, звертає увагу WP.

Навпаки, за словами чиновників та аналітиків, Путін, очевидно, переконаний, що має перевагу у війні на виснаження не лише проти України, а й проти Європи.

У Кремлі дедалі більше вважають саме Європу головною перешкодою на шляху до перемоги.

У неділю канцлер Німеччини Фрідріх Мерц несподівано приїхав до Києва, де оголосив про новий пакет допомоги Україні на $1,5 млрд. Водночас його власне політичне майбутнє залишається невизначеним після приголомшливих успіхів на регіональних виборах ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (AfD). Саме ця партія виступає проти надання допомоги Україні.

Атакуючи цивільну інфраструктуру Києва, Путін, на думку аналітиків, прагне зробити столицю непридатною для життя взимку та дестабілізувати країну.

Таким чином, він розраховує, що до весни Європа більше не матиме ані бажання, ані можливості підтримувати Україну.

Водночас Росія посилює "гібридну війну" проти Європи. Йдеться про дезінформацію, кібератаки, диверсії, спроби атак безпілотниками та ядерні погрози.

Німецький глава Федеральної розвідувальної служби Мартін Єгер заявив депутатам Бундестагу, що Москва "випробовує нас і уважно стежить за тим, як ми реагуємо".

"Ми підемо шляхом ескалації", щоб стримати Європу, заявив The Washington Post один із російських чиновників.

За його словами, Росія також завдаватиме ударів по Україні, щоб "повною мірою скористатися відсутністю протиповітряної оборони".

Спроби відновити мирні переговори "нікуди не ведуть", сказав чиновник на умовах анонімності, оскільки не мав повноважень публічно обговорювати це питання.

Путін давав зрозуміти, що буде готовий повернутися до переговорів після завершення виборів до Держдуми. Однак минулого тижня він заявив, що українські дронові атаки під час виборів 19 і 20 вересня начебто зірвали будь-яку можливість відновлення переговорів.

Минулого тижня Мерц заявив, що дії Москви є "ознакою відчаю Росії через її невдалу війну проти України".

Деякі аналітики в Москві також вважають, що посилення атак на Європу та ядерна риторика є чи не єдиним варіантом, який залишився Кремлю, оскільки російські фінанси зазнають дедалі більшого тиску.

Проєкт федерального бюджету на наступний рік передбачає значне підвищення податків для фінансування більших витрат на російську армію - до рекордних 202 мільярдів доларів, пише видання.

Водночас, за словами російського чиновника, якого цитує The Washington Post, економічна "машина" Росії "тримається".

Поки в Європі посилюються політичні сили з більш прихильними до Москви поглядами, "стратегічне очікування і терпіння - це також, звісно, тактика".

На щорічному форумі "Валдай" минулого тижня Путін заявив, що розмови європейських лідерів про посилення гібридних атак Росії нібито покликані відвернути увагу громадян від внутрішніх проблем.

На запитання, чи намагатиметься Росія зруйнувати Європейський Союз, Путін відповів, що в цьому немає потреби: "Вони самі розпадуться".

За словами аналітикині Тетяни Станової, політика Кремля щодо Європи виглядає "шизофренічною", цитує її WP.

Путін одночасно сигналізує, що не хоче війни з Європою, і попереджає, що Росія має ядерну зброю, якщо європейські країни продовжать озброювати Україну.

На думку експертки, Москва прагне, щоб Європа стала "прагматичнішою" і пішла шляхом, який обрав Дональд Трамп.

Нова фаза "тіньової війни"

Тим часом німецька розвідка заявляє, що "тіньова війна" Росії проти Європи вступила в нову, небезпечнішу фазу, пише Financial Times.

У понеділок керівники трьох німецьких спецслужб виступили перед парламентом і розповіли про ескалацію з боку Кремля. За їхніми словами, вона пов'язана з розчаруванням Володимира Путіна відсутністю прогресу у війні проти України.

За словами керівників німецьких спецслужб, агенти Кремля готові діяти, не зважаючи на можливі жертви серед цивільного населення.

Росія прагне послабити підтримку України в Європі, атакуючи інфраструктуру і транспортні мережі, а також військові об'єкти та підприємства в країнах ЄС.

Керівник Федерального відомства із захисту конституції Німеччини (BfV) Сінан Селен заявив, що інцидент із дроном в аеропорту Лейпцига був лише "верхівкою айсберга".

"У прицілі - транспорт і комунікації, оборонна промисловість та військова інфраструктура", - цитує чиновника видання.

За словами Селена, його відомство намагається протидіяти таким планам, однак Кремль водночас різко нарощує свої зусилля та вдосконалює методи вербування агентів.

Німеччина, яка є найбільшим європейським прихильником України, стала головною ціллю Росії за межами поля бою, заявив керівник зовнішньої розвідки Німеччини (BND) Мартін Єгер.

Єгер не виключає ризик російських провокацій, які можуть призвести до повномасштабного конфлікту з НАТО.

"Німеччина ризикує бути втягнутою в збройний конфлікт із Росією", - заявив він.

За спільною оцінкою НАТО, російські збройні сили можуть бути готові до повномасштабного конфлікту з Альянсом до 2029 року, але, найімовірніше, не раніше - особливо якщо Росія й надалі буде втягнута у війну в Україні.

Однак це не виключає спроб Кремля в найближчі роки здійснити менш масштабну провокацію, яка поставила б під сумнів єдність НАТО.

"Згадайте "зелених чоловічків", - сказав Єгер, маючи на увазі російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків, яких Росія направила до Криму у 2014 році. Тоді Москва намагалася представити захоплення півострова як доконаний факт, перш ніж Україна чи Європа встигнуть відреагувати.

За словами керівника BND, метою такої операції було б не спровокувати застосування статті НАТО про колективну оборону, а "перевірити НАТО: як Альянс відреагує на такі вторгнення?".

Тим часом про загрозу таких провокацій повідомляють військові розвідки й інших країн НАТО.

Минулого місяця данська розвідка попередила про "низький, але зростаючий ризик" того, що Росія найближчими місяцями може здійснити обмежену військову атаку проти однієї чи кількох країн НАТО на її кордонах, нагадує WP.